Українське громадянське суспільство приєдналося до конференції “Відновлення справедливості для Україні” в Гаазі
2 квітня 2024 року в Гаазі (Нідерланди), Україна та Європейська комісія спільно провели міжнародну конференцію “Відновлення справедливості для України”. У ньому взяли участь міністри закордонних справ та юстиції, представники Міжнародного кримінального суду, Ради Європи, Реєстру збитків для України та Євроюсту. ZMINA спільно з Українською юридичною консультаційною групою (ULAG), Медійною ініціативою за права людини (МІПЛ), Міжнародним фондом “Відродження” та Коаліцією за Міжнародний кримінальний суд (МКС) представляли групу діалогу з підзвітності для України Workstream 4.
Фото: Учасники конференції Міністерства закордонних справ НідерландівКонференція проходила під головуванням міністерки закордонних справ Нідерландів Ганке Брюїнс Слот, міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, міністерки юстиції та безпеки Нідерландів Ділан Єшільгоз-Зегеріус та комісара ЄС з питань юстиції Дідьє Рейндерса. Доповідачами виступили прокурор МКС Карім Хан, президент Євроюсту Ладіслав Хамран і генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич. У відео також взяли участь король Нідерландів Віллем-Олександр та президент України Володимир Зеленський.
“Ми маємо робити все можливе заради сили справедливості, щоб справедливість давала справжню силу нашій спільній безпеці – безпеці від агресій і терору. Хай справжній мир повернеться швидше. І хай кожен, хто руйнує мир, справді боїться опинитися на лаві підсудних у Гаазі”, – звернувся до учасників конференції Президент Володимир Зеленський.
Президент Володимир Зеленський. Фото: ZMINAНа конференції висвітлили незмінне прагнення учасників забезпечити відповідальність за міжнародні злочини, вчинені в Україні, сприяти їх розслідуванню та переслідуванню, у тому числі за злочин агресії, а також закласти основу для відшкодування збитків. Також на заході розповіли про відкриття повідомлень про пошкодження або знищення об’єктів житлової нерухомості до Реєстру збитків України. Лише за першу добу до Реєстру надійшло понад 100 заяв. Очікується, що в цій категорії буде від 300 000 до 600 000 заяв.
“Це велике досягнення не лише для української команди, а й для всієї міжнародної спільноти, революційна подія для світового міжнародного права. Тривають консультації щодо наповнення компенсаційного фонду із заморожених активів РФ, адже за страждання країни має заплатити агресор”, – заявила віце-міністерка юстиції України Ірина Мудра.
“Наше рішення розпочати процес подання позовів є важливим першим кроком у цьому процесі. Для досягнення успіху потрібна постійна підтримка всіх зацікавлених сторін. Реєстр збитків для України буде продовжувати свою роботу з відданістю і рішучістю, щоб забезпечити справедливість для українського народу відповідно до свого мандату”, – пояснив голова правління Роберт Спано.
Фото: Конференція МЗС НідерландівНайближчим часом розпочнеться розгляд інших категорій позовів, зокрема позовів від осіб, які пережили тортури, сексуальне насильство та депортацію, а також позовів, пов’язаних із знищенням ще інфраструктури та культурної спадщини України. Подати таке звернення можна через “Дію”. Загалом очікується до 8 мільйонів позовів.
“Це значний крок до відновлення справедливості та компенсації постраждалим. Це також свідчить про значну міжнародну підтримку, готовність створювати нові механізми та підтримувати Україну та українців. Однак повноваження Реєстру охоплюють лише збитки, завдані з 2022 року, що позбавляє жителів тимчасово окупованого Криму та частини Донецької та Луганської областей отримати компенсацію. Крім того, необхідно посилити співпрацю з громадянським суспільством і координувати Реєстр з існуючими міжнародними механізмами, такими як Трастовий фонд МКС для потерпілих, а також українськими реєстрами”, – підкреслила Тетяна Жукова, менеджерка з міжнародної адвокації ZMINA.
Фото: Надія Волкова з ULAG, Вірджинія Амато з Коаліції за Міжнародний кримінальний суд та Тетяна Жукова зі ZMINAКрім того, під час конференції відбулося засідання Dialogue Group. Надія Волкова з Української юридичної консультаційної групи представила рекомендації громадянського суспільства:
“З початку збройного конфлікту в Україні в лютому 2014 року громадські організації, члени Workstream 4 невпинно документують факти грубих порушень прав людини та злочини Римського статуту, представництво інтересів потерпілих у внутрішніх провадженнях та в регіональних та міжнародних інституціях, виявлення та аналіз законодавчих прогалин, пошук та надання рішень, інфраструктурні та ресурсно-пов’язані виклики, що виступають за збільшення внутрішнього потенціалу – спочатку під час окупації Криму та збройних бойових дій на Сході України, а потім під час повномасштабного вторгнення. Так, ми маємо багатий досвід, глибину та масштаб розуміння відповідних питань, які можуть стати неоціненним внеском у роботу Dialogue Group, але, що найважливіше, ми маємо довіру потерпілих і людей з постраждалих громад, що є ключовим для пошуку найбільш ефективних рішень правосуддя для них”, – зазначила Надія Волкова.
Вона наголосила на необхідності ратифікації Україною Римського статуту; закликала координувати зусилля у сфері правосуддя та впроваджувати принцип комплементарності Римського статуту; забезпечити незалежність, неупередженість і прозорість МКС і забезпечити постійне фінансування суду через його регулярний бюджет; створити гібридний механізм підзвітності для України, щоб допомогти оптимізувати розвиток внутрішнього потенціалу; порадила уникати уявлень про дворівневу систему відповідальності, в якій одні постраждалі заслуговують на більше, ніж інші; ефективно співпрацювати з неурядовими організаціями в усіх ініціативах у сфері правосуддя та підзвітності; створити спеціальний трибунал для злочинів агресії.
Надія Волкова. Фото: Коаліція за Міжнародний кримінальний судУ заключній Декларації 44 країни зобов’язалися працювати над створенням спеціального трибуналу для розслідування та судового переслідування злочину агресії проти України, де російські лідери можуть бути притягнуті до відповідальності, а також створити міжнародний механізм відшкодування збитків, втрат або шкоди, які виникають внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації в Україні або проти неї.
“Усвідомлюючи той факт, що основна частина роботи ще попереду і що знадобляться значні зусилля з боку всієї міжнародної спільноти, щоб підтримати продовження боротьби України за справедливість під час загарбницької війни, що триває, ми прагнемо залишатися єдиними в нашому прагнення до справедливості для України стільки, скільки це буде потрібно”, – йдеться в Декларації.
Фото: ZMINA, МІПЛ, ULAG та ВідродженняКрім того, користуючись нагодою перебування в Гаазі, українське громадянське суспільство провело зустріч із представниками прокуратури МКС та обговорило пріоритети Суду, а також порушило питання про переслідування цивільного населення України російською військовою та окупаційною “владою” шляхом свавільних затримань, насильницьких зникнень і тортур як злочину проти людяності.
Також відбувся дипломатичний брифінг, на якому Тетяна Жукова розповіла про 10 років порушення прав людини в тимчасово окупованому Криму, перший випадок викрадення активного громадянина Решата Аметова у 2014 році, який виявився широкомасштабною та системною політикою Російської Федерації, переслідування та насильницькі зникнення на новоокупованих територіях, зокрема історію Мар’яни Чечелюк, яка вже 2 роки перебуває в російському ув’язненні.
Тетяна Жукова. Фото: Коаліція за Міжнародний кримінальний судЖукова закликала налагодити механізм ідентифікації, звільнення та повернення громадян України, навмисно позбавлених волі російськими окупантами; підтримувати зусилля громадянського суспільства у документуванні; зміцнювати спроможності українських національних органів влади щодо розслідування та притягнення до відповідальності винних, а також удосконалювати судово-медичну експертизу в Україні; встановлювати справедливий механізм компенсації; продовжувати вводити та закривати лазівки в режимі санкцій проти Росії та її осіб; забезпечити справедливість і виплату репарацій постраждалим від російської агресії з 2014 року.
