Українські правозахисниці закликали посилити підтримку Міжнародного кримінального суду на тлі політичного тиску

На тлі посиленого політичного та фінансового тиску на Міжнародний кримінальний суд (МКС) українські правозахисниці провели спеціальний захід під час 24-ї Асамблеї країн-учасниць МКС, де висловили солідарність із Судом та підкреслили його ключову роль у забезпеченні глобальної відповідальності за найтяжчі міжнародні злочини. Сайд-івент “Крізь призму України” був організований МІПЛ, ZMINA та ULAG. Говорили про стійкість міжнародної кримінальної юстиції, збереження незалежності МКС та значення його роботи для постраждалих від воєнних злочинів в Україні і світі.

За словами Алікс Війлемент, виконавчої директорки Women’s Initiative for Gender Justice, яка модерувала дискусію, нині МКС бракує фінансування, він стикається із надмірним навантаженням і спробами політичного впливу.

“Попри це, МКС залишається глобальним механізмом, здатним реагувати на найтяжчі злочини, — зазначає вона. — Україна демонструє це особливо чітко: з початком повномасштабного вторгнення активовано численні механізми відповідальності, від національних розслідувань до справ за універсальною юрисдикцією. Наше завдання — зрозуміти, як МКС працювати в умовах, в яких він опинився, та як ми можемо підсилити його в цей час“. 

На думку українських правозахисників, російська збройна агресія проти України є випробуванням інституційної спроможності Суду і має продемонструвати, чи здатен суд діяти. Наприклад, у царині розслідування злочину проти людяності, який Україна криміналізувала лише нещодавно, значну частину цих злочинів за 2014 — 2024 роки безперешкодно може розслідувати лише МКС. 

“Робота з українськими справами — це шанс для МКС, але і МКС — це шанс для України, — підкреслює Анна Рассамахіна, керівниця департаменту “Війна та правосуддя” Медійної ініціативи за права людини. — Якщо Суд досягне результатів у таких справах, це зміцнить довіру до міжнародного правосуддя вцілому. Якщо ж цього не станеться, система світового правопорядку постане перед значно складнішими викликами“.

Вона також підкреслила, що МКС має глобальне значення і не є механізмом, орієнтованим на якийсь один конфлікт. Саме тому Україна зацікавлена в ефективності Суду, який у міжнародній системі правосуддя наразі залишився чи не єдиним інструментом притягнення до відповідальності міжнародних злочинців.

На думку Онисії Синюк, керівниці аналітичного напряму Центру прав людини ZMINA, тенденції останніх мирних перемовин — вимоги амністувати усіх воєнних злочинців, ігнорування базових норм міжнародного права — напряму пов’язані зі ставленням окремих держав-учасниць до МКС. 

“Відмова від співпраці з Судом — це замкнене коло, — наголошує Синюк. — Це одночасно і симптом, і причина знецінення зобов’язань, узятих на себе країнами-учасницями МКС, а також підрив його авторитету. Нам потрібен сильний, неупереджений, неполітизований міжнародний трибунал. Але для цього потрібно розбудувати ширшу коаліцію за МКС поза межами традиційної європейської бульбашки. Причина, через яку деякі держави поза європейським континентом не беруть активнішої участі у діяльності Суду, полягає у тому, що вони розчаровані реакцією МКС на ситуації в їхніх регіонах. І саме через це вони найбільше зацікавлені, аби зробити Суд сильнішим та ефективнішим“.

Координаторка роботи адвокатів й аналітикиня ULAG Аліна Павлюк нагадала, що реакція світу на повномасштабну російську агресію в Україні у 2022 році стала показовим прикладом того, як політична воля підсилює механізми справедливості. Тоді саме рішення держав-учасниць МКС дали змогу прокурору Суду швидко розпочати розслідування ситуації та відкрити польовий офіс в Україні. Це, на думку експертки, продемонструвало здатність міжнародної спільноти діяти не лише на політичному рівні, але й у площині досягнення правосуддя.

“Упродовж останніх трьох років увага інших держав була послідовно спрямована на національну систему правосуддя України, — говорить Павлюк. — Розвиток спроможності розслідувати тяжкі міжнародні злочини за рахунок прямої допомоги експертів і технічної підтримки сприяв посиленню позитивної комплементарності у співпраці України з Судом. Попри всю увагу та підтримку національних зусиль України у сфері правосуддя, ми все ще бачимо багато викликів для ефективної роботи системи. Ми маємо бути реалістами й не очікувати, що національна система здатна забезпечити відповідальність без інтеграції в ширшу архітектуру правосуддя“.

Вона зауважила, що на тлі зміни міжнародних пріоритетів та зростання тиску на МКС рівень підтримки українських правосудних інституцій відчутно знизився. Через це багато потерпілих в Україні дедалі більше покладаються на МКС як на останню інстанцію забезпечення справедливості.

Крім цього, організації-члени Коаліції “Україна. 5 ранку” вийшли із заявою під час Генеральних дебатів 24-ї Асамблеї країн-учасниць МКС. Вони наголосили на критичній роль Суду в Україні та за її межами й закликали країни-учасниці захищати інституцію, сприяти подальшому прогресу в розслідування міжнародних злочинів, вчинених через російську агресію проти України, та підтримувати орієнтоване на жертв правосуддя.