Українські правозахисники розповіли в ОБСЄ про переслідування цивільних на окупованих територіях

A+ A-

22 квітня ZMINA у співпраці з Медійною ініціативою за права людини, Українською юридичною консультативною групою, Крим SOS, Всесвітньою організацією проти тортур (OMCT) та за підтримки Місії Ірландії в ОБСЄ і Фонду Домів прав людини провела спеціальний захід Додаткової зустрічі ОБСЄ з людського виміру I на тему “Переслідування українських цивільних на окупованих територіях як злочин проти людяності: зусилля громадянського суспільства для відновлення справедливості”.

Фото: Zmina

На заході зібралися близько 60 дипломатів, представників ОБСЄ та активістів громадянського суспільства з усього світу. Модераторкою виступила посолка і постійна представниця Ірландії в ОБСЄ Анне-Марі Каллан. Експерти обговорили основні закономірності та тенденції задокументованих злочинів, поширені практики насильницьких зникнень та свавільних затримань, роботу громадянського суспільства на місцях та його роль у забезпеченні правосуддя. Вони також підготували рекомендації для ОБСЄ та держав-учасниць.

“Практика переслідування цивільного населення продовжується і в тих регіонах України, які досі окуповані. Російська окупаційна адміністрація продовжує застосовувати так звані фільтраційні процедури та намагається виокремити тих цивільних осіб, які можуть “становити загрозу окупації” або сприйматися як “нелояльні до Російської Федерації”. Щомісяця ми фіксуємо нові випадки свавільних затримань і насильницьких зникнень, а також інформацію про катування і смерті в місцях позбавлення волі, підконтрольних Росії. Оскільки Росія застосовує своє законодавство на окупованих територіях України, ми також фіксуємо масові порушення права на справедливий суд. Десятки цивільних осіб переслідуються за звинуваченнями в “тероризмі”, “шпигунстві” та “екстремізмі”, – зазначила керівниця відділу документування воєнних злочинів ZMINA Єлизавета Сокуренко.

Вона розповіла про зусилля організації, спрямовані на документування та аналіз міжнародних злочинів, скоєних Росією на окупованих територіях України, зокрема свавільних затримань, катувань та насильницьких зникнень цивільних осіб. Згідно з аналізом ZMINA, ці злочини мають ознаки систематичності та є елементом глобальної політики вчинення терору проти цивільного населення, спрямованої на придушення будь-якого спротиву та зміцнення окупаційного режиму. Провідну роль у цьому процесі відіграє мережа місць незаконного позбавлення волі та катувань, поширена на всій території, підконтрольній Російській Федерації, та в самій Росії.

Фото: “Крим SOS”

Сокуренко поділилась історією волонтерки та громадської активістки з Херсона Ірини Горобцової, яку 2022 року затримали як учасницю проукраїнських мітингів. Весь цей час жінку утримували без висунення звинувачень, без зв’язку із зовнішнім світом, без доступу до адвоката й у нелюдських умовах. Тепер її звинувачують у “шпигунстві”. Ще одну українську волонтерку Маргариту Харенко з Мелітополя Запорізької області цього місяця російсько-окупаційна влада засудила до 20 років позбавлення волі за звинуваченням в “екстремізмі” та “тероризмі”.

“Зі свідчень незаконно утримуваних осіб, які були звільнені, та зібраних даних ми знаємо, що стоїть за цими так званими судовими процесами: тримання під вартою без жодних правових підстав, у свідомо створених та підтримуваних нелюдських умовах, постійне принизливе поводження, фізичне та психологічне насильство, відсутність доступу до медичної допомоги та адвоката, примус до підпису або запису на відео самообвинувачувальних показів та інші грубі порушення”, – наголосила Сокуренко.

Фото: “Крим SOS”

Аналітикиня Медійної ініціативи за права людини Любов Смачило уточнила, що наразі організація ідентифікувала 1 600 осіб, які перебувають у російських місцях несвободи. Однак є всі підстави вважати, що ця цифра значно більша. Крім того, жертвами злочинів стають і сім’ї, які чекають на звільнення своїх близьких.

Євгенія Андреюк, регіональна координаторка програми Всесвітньої організації проти катувань (OMCT), зазначила: “Росіяни практикують систематичну та широкомасштабну політику переслідування громадянського суспільства на окупованих територіях, яка може бути прирівняна до злочинів проти людяності”. Вона пояснила, що в їхніх діях простежується такий план: спочатку росіяни свавільно затримують або викрадають людину і поміщають її до офіційного або неофіційного місця несвободи, потім – катують затриманих, використовуючи це як метод покарання або примусового схиляння до співпраці, після чого людину можуть або відпустити, якщо вона більше не становить загрози / у разі отримання тяжких тілесних ушкоджень, або незаконно вивезти до тимчасово окупованих “ДНР”, “ЛНР” або на територію Росії чи Білорусі.

Фото: “Крим SOS”

Представниця Крим SOS Сабіна Ільяс звернула увагу присутніх на те, що злочин переслідування цивільних осіб розпочався 2014 року й був задокументований також і в тимчасово окупованому Криму. Вона згадала справу Решата Аметова – кримськотатарського активіста, який вийшов на одиничний пікет проти окупації у 2014 році, був викрадений, а згодом знайдений мертвим зі слідами тортур на тілі. Ільяс також підкреслила, що наразі в Криму налічується понад 200 політв’язнів. Переслідуються також адвокати, які їх підтримують, наприклад Еміль Курбедінов.

Насамкінець менеджер з комунікацій та адвокації Української юридичної консультативної групи Ар’є Мора розповів про шляхи притягнення винних до відповідальності: “Існує багато шляхів правосуддя, але водночас немає жодного конкретного”. Він виділив такі виклики на національному рівні: відсутність злочину проти людяності в українському законодавстві, відсутність командної відповідальності, відсутність практики комплексного та системного розслідування злочинів, а також потреба покращення захисту потерпілих та свідків у суді. 

Українські та міжнародні представники громадянського суспільства з посолкою Ірландії в ОБСЄ Анне-Марі Каллан

“Документуючи міжнародні злочини, ми прагнемо досягти двох цілей: притягнути винних до відповідальності та домогтися справедливості для тих, хто вижив. Допомога міжнародної спільноти в цьому є надзвичайно важливою”, – додала Єлизавета Сокуренко.

Експерти привітали запуск Московського механізму і закликали забезпечити виконання його рекомендацій, а також робити заяви про представників громадянського суспільства, незаконно позбавлених волі внаслідок російської агресії проти України, називати їхні імена, робити запити щодо їхнього місця перебування та стану здоров’я, домагатися можливості відвідувати судові засідання в Росії в їхніх справах і закликати до їхнього звільнення.

Українські правозахисники також зустрілися з представниками Мальтійської, Канадської та Норвезької місій при ОБСЄ та порушили питання документування міжнародних злочинів і забезпечення правосуддя.