Увага журналістів до судів щодо колабораціонізму недостатня: дискусія із правозахисниками

15 липня Центр прав людини ZMINA провів закриту дискусію з медійниками про те, як українські журналісти пишуть про колабораціонізм та на які нюанси у цій темі медіа варто звернути увагу. Зокрема, серед проблем — журналісти рідко створюють унікальні матеріали про судові процеси над ймовірними колаборантами, а замість того часто копіюють повідомлення від правоохоронців, не перевіряючи інформацію.

Директорка Інституту масової інформації та членкиня Комісії з журналістської етики Оксана Романюк під час дискусії зауважила, що якість оброблення пресрелізів від правоохоронних органів у справах про колабораційну діяльність серед медійників доволі низька.

Незважаючи на те, що тема колабораціонізму серед українського суспільства викликає сильний інтерес, журналісти не приділяють достатньо уваги судовим процесам у цих справах. А через те, що медіа переважно беруть інформацію від державних органів, то людину у журналістських матеріалах можуть назвати колаборантом ще до рішення суду. Це є порушенням презумпції невинуватості, каже Романюк:

“Не можна називати людиною винною до вироку суду. Журналісти мають писати до ухвалення вироку “підозрюваний”, а не “злочинець”.

Медіаекспертка також нагадала, що демонстрація фотографій підозрюваного до рішення суду та навіть вказання ідентифікувальних ознак – це грубе порушення.

“Умовно кажучи, якщо людина ходить у червоній куртці й проживає в такому селищі. Медійники показують у своєму матеріалі людину з червоною курткою та вказують назву селища. Цю людину може покарати суд Лінча навіть до досудового розслідування та до рішення суду. Потрібно думати про потенційні наслідки публікації, адже це вкрай серйозне обвинувачення. Ми не знаємо, чи дійсно ця людина колаборант”, – сказала Оксана Романюк.

Голова Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова навела як приклад справу Світлани Оголь із села на Миколаївщині, яку обвинувачують у державній зраді: вона нібито здала окупантам місцевого ветерана АТО і ті його закатували. За її словами, хтось у селі вказав на неї, тому що вона зіткнулася з проблемними обставинами в житті. Але велика кількість односельців свідчила в суді, що вона не могла здати росіянам ветерана АТО, а у версію слідства не повірили навіть рідні вбитого учасника АТО, адже Світлана Оголь була його однокласницею.  

Олексій Арунян

Журналіст видання “Ґрати” Олексій Арунян також радить медійникам критично ставитися до пресрелізів правоохоронців та перевіряти факти, звертаючись до протилежної сторони по коментар, зокрема, через адвоката, членів родини, шукаючи додаткові дані з Єдиного реєстру судових рішень або відвідуючи судові засідання.

Крім того, під час заходу представниця моніторингової платформи Semantrum Вероніка Волковинська представила результати їхнього дослідження щодо наративів про колабораціонізм, які присутні в медіа та повідомленнях від держорганів. Публічна презентація цих даних відбудеться 30 липня у Києві.

Обкладинка: Суспільне Рівне