Наслідки російської окупації для дітей та цивільного населення: ZMINA долучилася до заходу у штаб-квартирі ООН | Центр прав людини ZMINA

Наслідки російської окупації для дітей та цивільного населення: ZMINA долучилася до заходу у штаб-квартирі ООН

A+ A-

2 грудня у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку відбувся тематичний захід “Одинадцять років російської окупації України: наслідки порушень прав людини для цивільних та дітей”, організований Постійними представництвами України й Литви та організаціями-членами Дому прав людини Крим, зокрема ZMINA, за підтримки Фонду домів прав людини і Human Rights First.

Авторство: Представництво України в ООН

Заступниця Міністра закордонних справ України Мар’яна Беца відкрила захід, наголосивши на масштабності й системності злочинів, які російська окупаційна влада вчиняє проти мирного населення. Вона підкреслила, що українські діти не можуть бути об’єктом торгу чи політичних маніпуляцій, а повернення кожної незаконно вивезеної дитини є не тільки гуманітарною необхідністю, а й абсолютним моральним обов’язком міжнародної спільноти. 

Міжнародна спільнота повинна одноголосно й наполегливо вимагати, щоб Росія повернула кожну незаконно вивезену українську дитину, наголосив Постійний представник Литви при ООН Ритіс Паулускас. За його словами, попри заяви Росії про протилежне, “численні авторитетні джерела задокументували незаконну депортацію та примусове переміщення українських дітей Росією“.

Авторство: ZMINA

Катерина Рашевська з Регіонального центру прав людини наголосила, що РФ систематично вводить світ в оману щодо питання повернення дітей. Із березня 2025 року Росія повернула лише 20 українських дітей, тоді як тисячі інших залишаються під повним державним контролем в інтернатах або в російських прийомних сімʼях. При цьому російська омбудсвумен Тетяна Москалькова продовжує стверджувати, що в Росії нібито перебуває 730 тисяч “евакуйованих” українських дітей.

Росія не виконала жодного зі своїх зобов’язань як держава, що посилається на евакуацію: жодного списку, періодичної оцінки підстав для продовження перебування, добровільної репатріації. Замість цього — депортація, російське громадянство, усиновлення та русифікація“, — підкреслила Рашевська. 

Авторство: Представництво України в ООН

Окрему увагу було приділено систематичній політиці переслідування цивільного населення на окупованих територіях. Менеджерка з міжнародної адвокації Центру прав людини ZMINA Тетяна Жукова представила проаналізовані кейси: Росія націлюється на жителів із проукраїнською позицією, представників владних структур, освітніх закладів, юридичних установ і релігійних осередків, які не схиляються до співпраці з окупантами. Росіяни також переслідують активні прошарки населення, як-от волонтерів, правозахисників і журналістів.

“Станом на сьогодні нам відомо про щонайменше 26 ув’язнених журналістів. Злочин цих людей полягає лише в тому, що вони намагалися показати реальне лице російської окупації світу. Вони писали про реалії, з якими стикаються жителі окупованих територій, як-от Ірина Данилович — її викрали, катували й засудили до майже 7 років ув’язнення через правду“, — розповіла Жукова.

Тетяна закликала делегації “стати голосом тих, кого переслідують“, робити публічні заяви, надсилати листи політв’язням і долучатися до міжнародних коаліцій, зокрема спрямованих на повернення цивільних заручників, роботу Реєстру збитків та створення трибуналу щодо злочину агресії.

Авторство: Представництво України в ООН

Сабіна Ільяс із Крим SOS зосередила увагу на репресіях проти кримськотатарського народу, який зазнає цілеспрямованих переслідувань від початку окупації Криму: “З їхньою виразною національною ідентичністю вони становлять загрозу для планів Росії в Криму. Кримські татари, які до вторгнення становили близько 13% населення півострова, непропорційно страждають від репресивної політики окупантів. Переслідування корінного народу Криму було постійною політикою ще з радянських часів, яка досі здійснюється Росією“.

Правозахисниця зазначила, що Росія продовжує гібридну депортацію кримських татар з окупованого півострова, вивозячи жертв політично вмотивованих переслідувань із Криму до Російської Федерації або створюючи умови, за яких представники корінного народу змушені залишати свою батьківщину.

Авторство: ZMINA

Російські медіа також постійно використовують мову ненависті щодо кримських татар, а також українських активістів, правозахисників і журналістів. У випадку кримських татар ця мова ненависті зводиться до звинувачень у тероризмі, а у випадку українців — у шпигунстві, диверсіях та екстремізмі“, — додала голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

Скрипник наголосила, що є обґрунтовані підстави вважати, що російські пропагандисти є співучасниками злочинів проти людяності та воєнних злочинів. Зокрема, російський політик Андрій Гурульов та телеведучі Володимир Соловйов і Сергій Міхєєв підбурювали та сприяли вчиненню цих злочинів, закликаючи завдавати ударів по українських цивільних та об’єктах цивільної інфраструктури, заохочуючи такі атаки та виправдовуючи їх перед своєю багатомільйонною аудиторією.

Авторство: Представництво України в ООН

Учасники заходу підтвердили спільну мету — забезпечити, щоб усі незаконно й примусово переміщені діти та утримувані цивільні були звільнені й повернулися додому, а винні у злочинах були притягнуті до міжнародної відповідальності.

Підсумовуючи дискусію, Постійний представник України при ООН Андрій Мельник наголосив, що депортація українських дітей є злочином проти людяності, а системні порушення прав людини в окупованих регіонах потребують безперервного та неупередженого міжнародного моніторингу. Він підкреслив, що кожна заява солідарності та кожен голос підтримки важливий для встановлення справедливості.

Модератором заходу був Скотт Басбі із Human Rights First.

Фото: Тетяна Жукова. Авторство: ZMINA

Захід відбувся напередодні 11-ї надзвичайної спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН, під час якої країни-члени голосували за ініційовану Україною спільно з Канадою та Європейським Союзом резолюцію “Повернення українських дітей“. Резолюцію було прийнято 3 грудня — 91 держава проголосувала “за”, 12 “проти” та 57 “утримались”. А вже через кілька тижнів заплановане прийняття ще однієї резолюції – про права людини на тимчасово окупованих територіях, зокрема у Криму.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: