Як Білорусь допомагає перетворювати українських дітей на російських: ZMINA з партнерами презентували звіт в ОБСЄ

Центр прав людини ZMINA, Регіональний центр прав людини, Правозахисний центр “Вясна”, БелПол та Freedom House оприлюднили дослідження “Вкрадене дитинство: як білоруський режим стирає ідентичність українських дітей через переміщення, перевиховання та мілітаризацію”. Презентація звіту відбулася 4 жовтня у Варшаві на конференції ОБСЄ з людського виміру.

Після окупації Кримського півострова та частини Донецької і Луганської областей Російська Федерація почала реалізовувати політику, спрямовану на викорінення української ідентичності в окупованих регіонах, – політику, масштаб і систематичність якої значно зросли з початком повномасштабного вторгнення. Невіддільною частиною цієї політики є вивезення українських дітей з окупованих територій до Росії та Білорусі для “оздоровлення” в таборах. Українські діти потрапляють під вплив місцевої освіти, а також культурних та мілітаризованих заходів, які спрямовані на русифікацію та стирання їхньої української ідентичності.

Юрій Юркевич, програмний директор Freedom House в Україні, зазначив, що іншим матеріалам з цієї теми, зокрема Єльського університету або білоруської опозиції, не вистачало одного елементу, а саме української перспективи. 

“Цей звіт Freedom House зробив у співпраці з українськими та білоруськими організаціями. Крім того, 13 вересня ми скерували подання до Міжнародного кримінального суду”, – додав він.

BelPol – об’єднання колишніх силовиків Республіки Білорусь, які виступають проти режиму Лукашенка, – надало свої матеріали для дослідження. 

“Наша організація займається збором конфіденційних даних усередині Білорусі. Білоруси пригнічені й не можуть протестувати, але вони передали нам чутливу інформацію про українських дітей, яких привозили до Білорусі, – заявив Володимир Жигар, представник БелПолу. – Для нас важливо, щоб Україна знала про цих дітей. Сподіваємося, що справедливість переможе і всі винні, включно з Лукашенком, будуть покарані”.

Як розповіла правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк, в основу звіту лягли дані БелПолу і відкритих джерел, які разом документували “Вясна” і ZMINA на підставі Протоколу Берклі й з використанням Mnemonic. Водночас дослідники вирішили не контактувати з потерпілими, які перебувають на окупованих територіях, щоб не наражати їх на небезпеку. 

“Все почалося ще до повномасштабного вторгнення, щонайменше у 2021 році, коли самопроголошений білоруський президент Олександр Лукашенко підписав указ щодо переміщення групи українських дітей”, – повідомила вона.

За словами Синюк, з цього моменту до червня 2024 року ZMINA з партнерами зафіксували дані про переміщення до Білорусі 2219 українських дітей, і це не фінальні цифри, адже дітей продовжують привозити до таборів під виглядом оздоровлення. 

“Водночас вони називають українських дітей російськими або дітьми з нових російських територій, стирається їхня національна ідентичність”, – додала правозахисниця. 

За даними Центру прав людини ZMINA, найбільшу кількість дітей з окупованих територій і найбільшими групами до Білорусі “на оздоровлення” привозили не влітку, а під час навчального року, їх навчали за білоруськими підручниками й піддавали мілітаризації та російській пропаганді. Крім того, їх і самих використовували в телевізійній пропаганді, травмуючи питаннями про війну, від чого деякі діти плакали. Також дітей питали, чи готові вони захищати Росію, коли виростуть.

“Для нас було важливо з’ясувати, що відбувалося з українськими дітьми після того, як їх перевозили до Білорусі, – сказав Павел Сапелко, член правління Правозахисного центру “Вясна”. – Адже можна повернути дитину назад, але дорогою вкрасти її національну сутність, її ідентичність. Режим Лукашенка має бути заслужено покараний за це”.

Як повідомила Онисія Синюк, відповідальними за переміщення, індоктринацію і мілітаризацію українських дітей є кілька груп осіб. 

По-перше, це представники окупаційних органів влади, які готували списки й відправляли українських дітей на “оздоровлення” до Білорусі. По-друге, це самопроголошений білоруський президент Олександр Лукашенко та його поплічники, зокрема Олексій Талай, директор однойменного благодійного фонду, який організовував переміщення дітей, за що отримав орден від російського президента Володимира Путіна. По-третє, це керівники Союзної держави Росії і Білорусі – об’єднання, яке має свою організаційну структуру і бюджет, що, зокрема, використовується для переміщення дітей. Серед них – Михайло Мішустін та Дмитро Мезенцев. 

Юристка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська зауважила, що з правового погляду вказані дії є дискримінаційним переслідуванням як злочин проти людяності: “Індоктринація є травмою для дітей, адже заперечується їхня країна і сам факт її існування, – зауважила вона. – Російська і білоруська влада мають чітку мету – зруйнувати ідентичність українських дітей, і цей мотив є геноцидальним”. 

Ознайомитися зі звітом можна за посиланням.

Презентація дослідження в Україні відбудеться 10 жовтня.