Як кримські татари продовжують боротьбу в окупації: на Книжковій країні презентували книжку політв’язня Османа Аріфмеметова “Моя депортація”

26 вересня 2025 року у межах фестивалю “Книжкова країна” на ВДНГ відбулася дискусія “Як кримські татари продовжують боротьбу в окупації” та презентація книжки громадянського журналіста й політв’язня Османа Аріфмеметова “Моя депортація. Репортажі кримського журналіста, написані в СІЗО”.

Євген Бондаренко, Вікторія Нестеренко, Гульнара Абдулаєва. Фото: Представництво президента в АРК

Осман Аріфмеметов — математик за освітою, один із перших громадянських журналістів у Криму та активіст “Кримської солідарності”. З 2015 року він висвітлював незаконні обшуки та сфабриковані судові процеси в окупованому Криму. У 2019 році Аріфмеметова незаконно ув’язнили в Росії за звинуваченням у “терористичній діяльності”. Спершу його утримували в Мінусинській в’язниці у Красноярському краї, нині — етапували до Оренбурзької області.

До книжки увійшли репортажі, написані у різних СІЗО та колоніях, від Сімферополя до Мінусинська. У них автор описує тюремний побут, знущання над ув’язненими й абсурдність російської судової системи. Попри жорсткі умови, його тексти зберігають віру, іронію та надію.

У дискусії взяли участь правозахисниця й менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко та письменниця, історикиня Гульнара Абдулаєва. Модерував розмову керівник Відділу інформаційного забезпечення Представництва Президента України в АР Крим Євген Бондаренко, який, розпочинаючи дискусію, нагадав, що сьогодні Росія незаконно утримує 222 українських політв’язнів, серед них 133 представники корінних народів Криму. Він наголосив, що етнічно мотивовані переслідування кримських татар є продовженням політики російської держави, спрямованої на знищення ідентичності народів, які чинять спротив.

“Це абсурдно, адже коли виселяють із Криму кримських татар — корінне населення, яке досконало знає все про ґрунт, джерела та природу на півострові, земля занепадає. Крим поступово помирає, і це провина росіян”, — зауважив Євген Бондаренко.

Євген Бондаренко. Фото: Представництво президента в АРК

Вікторія Нестеренко приділила увагу історії створення книжки “Моя депортація” та розповіла, що ідея видати книжку виникла ще тоді, коли Осман почав надсилати свої перші свідчення з ув’язнення. Вона підкреслила, що ці тексти — не лише документальні свідчення, а й літературні твори з глибокою іронією та відчуттям абсурду.

“Публікація цієї книжки стала суттєвою моральною підтримкою як для самого Османа, так і для його родини. Ми повинні давати знати політичним бранцям Кремля, що ми про них пам’ятаємо і боремося”, — зазначила правозахисниця та додала, що Центр прав людини ZMINA регулярно адвокатує повернення кримських політв’язнів.

Вікторія Нестеренко також нагадала про ініціативу “Листи до вільного Криму“, яка була організована спільно з Представництвом Президента України в АР Крим, щоб підтримати політв’язнів і їхні родини.

Вікторія Нестеренко, Гульнара Абдулаєва. Фото: Представництво президента в АРК

Гульнара Абдулаєва під час виступу наголосила, що переслідування кримських татар триває століттями: від анексії Криму Російською імперією у 1783 році, через сталінські репресії та депортацію 1944 року — і до сучасної окупації.

“Росія ніколи не змінює своїх методів: відселяє бранців далеко від дому, щоб ізолювати від рідних і легше зламати людину. Осман Аріфмеметов — чергова жертва цієї практики, як і багато інших кримських татар”, — сказала історикиня.

Вона також підкреслила, що кримськотатарські лідери думок завжди були першою ціллю російських репресій, адже мали авторитет у своєї громади.

Вікторія Нестеренко. Фото: Представництво президента в АРК

Книжка “Моя депортація” доступна для замовлення в паперовому та електронному форматах:

• Паперова версія: https://bit.ly/4lqVM2h 
• Електронна версія: https://bit.ly/3HhoWkK 

Також придбати книжку можна в книгарнях.

Фото: Представництво президента в АРК

Видання стало можливим завдяки співпраці видавництва “Віхола” з Центром прав людини ZMINA та за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в межах Transition Promotion Program. Погляди, викладені в цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційної позиції МЗС Чеської Республіки.