Як повномасштабна війна РФ проти України змінила життя кримчан — думки влади та правозахисників
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну життя кримчан в окупації на півострові погіршилося, а кримські татари стикаються з новими хвилями репресій та переслідувань з боку влади РФ. Крім того, Крим став однією з найголовніших військових баз для агресії Росії проти України.
Ілюстративне фото: путінська пропаганда у Криму / AFPПро це говорили 18 травня, у День боротьби за права кримськотатарського народу та День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу, під час круглого столу представники влади, правоохоронних органів та правозахисних організацій. Захід відбувся за ініціативою Представництва президента України в Автономній Республіці Крим та Комітету з питань прав людини.
Постійна представниця президента України у Криму Таміла Ташева заявила, що зараз українці переживають новітню депортацію на територію Росії, яка схожа на депортацію кримських татар 78 років тому.
Таміла Ташева“Якщо говорити про ситуацію на півострові, то територія Криму з 24 лютого 2022 використовується як один із плацдармів ведення війни проти України. Там незаконно призивають до армії РФ українських громадян, переслідуються активісти, кримські татари. На півострові ведеться активна пропаганда задля виправдання війни”, — додала Ташева.
За словами керівниці Служби забезпечення діяльності Кримської платформи ППУ Марії Томак, Росія активно мілітаризувала протягом всіх років окупації півострів і продовжує це активно робити під час повномасштабної війни. Як зазначила Томак, вже відомо про мінімум 83 загиблих кримчан у складі армії РФ у війні проти України, а також — про 15 військовополонених, яких захопила Україна, які так само є кримчанами.
“Між іншим, за нашою інформацією, Росія примусово перевозить лікарів з Криму в ОРДЛО для лікування, зокрема, поранених російських військових. Крім того, Росія переслідує та затримує тих кримчан, хто виступає проти окупації та війни”, — сказала Марія Томак.
З початком широкомасштабної війни Крим опинився у потрійній ізоляції, вважає голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик: “Півострів вражено ворожою пропагандою, розпалюванням війни, яке ведеться скрізь — по телевізору, у соцмережах, у школах. Зупинки громадського транспорту обклеєні плакатами із російськими військовими, міста — бігбордами із Путіним, громадський транспорт — від тролейбусів до швидких і сміттєвозів — літерою Z. Подібно до того, як українські міста бомбардують російські літаки і ракети, голови кримчан бомбардує ворожа пропаганда”.
На цьому фоні, додає Печончик, трагічна 78-ма річниця депортації кримських татар нагадує про те, що непокаране зло обов’язково повертається. Правозахисниця каже, що Росія не засудила злочини сталінського режиму, як це було зі злочинами німецьких нацистів, не було судового процесу над злочинами радянської влади.
“Ця безкарність призвела до окупації Кримського півострова Росією у 2014 році та подальшого переслідування кримських татар, яке після 24 лютого цього року тільки посилилося. Винесено ряд нових кримінальних вироків кримськотатарським політв’язням, серед яких громадянський журналіст Ремзі Бекіров. Постійно відбуваються нові обшуки, кримськотатарські активісти отримують штрафи та адмінарешти. Цьому покладе край перемога України у війні і деокупація півострова. Все почалося з Криму і Кримом закінчиться”, — підсумувала Тетяна Печончик.
Тетяна ПечончикПід час круглого столу присутні також говорили про захист прав переселенців та біженців у контексті війни, про експропріації майна на тимчасово окупованих територіях, про захист прав корінних народів у зв’язку з новими загрозами тощо.
Нагадаємо, що також цього дня, 18 травня, Президент Зеленський підписав закон про захист бранців Кремля, більшість з яких — кримські татари. Проєкт закону ще у вересні минулого року як невідкладний Зеленський вніс на розгляд парламенту, а передували цьому численні акції протесту родичів бранців Кремля під Офісом очільника країни.
Повний запис круглого столу дивіться за посиланням.
