Який світовий досвід покарання за “колабораціонізм” має врахувати Україна – дослідження від ZMINA

26 травня ZMINA презентувала дослідження “Перспективи встановлення кримінальної відповідальності за “колабораціонізм” в Україні”. Серед учасників презентації були представники влади, громадських організацій, освітніх закладів та медіа.

Як зазначила адвокаційна менеджерка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова, організація давно і послідовно працює над захистом прав постраждалих від збройного конфлікту і суспільний запит на відновлення справедливості та покарання винних у злочинах, скоєних під час війни, дуже сильний. Тож ZMINA не могла залишити поза увагою чотири зареєстровані у ВР законопроєкти (№ 2549, 5135, 5143 та 5144), які передбачають кримінальну відповідальність за “колабораціонізм”.

На думку дослідниці Надії Добрянської, ці законопроєкти становлять загрози для прав людини, а українські політики мають врахувати історичний міжнародний досвід застосування поняття “колабораціонізм” на практиці. 

Так, за словами Добрянської, зареєстровані законопроєкти призведуть до переслідування жителів окупованих територій за життя в окупації, адже пропонують запровадити кримінальну відповідальність за економічний та адміністративний “колабораціонізм” без доведення наміру завдати шкоди суверенітету та національній безпеці України.

Ба більше, Кримінальний кодекс України вже передбачає відповідальність за такі дії в складах “державна зрада”, злочинах проти миру та злочинах щодо національної безпеки України, тому це може призвести до колізії з “колабораціонізмом”.

Надія Добрянська під час вебінару також розповіла про історію поняття “колабораціонізм”, сучасні підходи до його визначення, звернула увагу на дискусію щодо використання терміна у світі. Крім того, вона проаналізувала практику притягнення до відповідальності за “колабораціонізм” після Другої світової війни в країнах Європи та СРСР.

Експертка зауважила, що застосування повоєнного досвіду покарання “колабораціоністів” в Україні може призвести до тяжких наслідків, як-от глибокого розколу суспільства чи створення нових дискримінованих груп населення.

“Тому державна політика щодо кримінальної відповідальності за “колабораціонізм” в Україні має враховувати сучасні інститути кримінального права та підходи перехідного правосуддя замість реанімації застарілих та неефективних правових інститутів часів Другої світової війни”, – переконана Добрянська.

Детально ознайомитися з текстом дослідження можна тут, а переглянути відео з вебінару – тут.

Фото обкладинки: Олена Білозерська