Жінки всього світу мають об’єднатися проти диктатури: у Києві пройшла дискусія за участі правозахисниць з різних країн

14 жовтня під час міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” у Києві відбулася дискусія про вплив війни та насильства під час неї на жінок різних країн.

Під час заходу спікерки з Ірану, Мексики, Індії та України говорили про суспільні та політичні процеси, які є схожими у цих країнах та які визначають роль жінки. 

Голова Центру прав людини ZMINA, модераторка заходу Тетяна Печончик зазначила, що повномасштабна війна в Україні призвела до занепаду у боротьбі за права українок. Після 24 лютого 2022 року українським жінкам самостійно доводиться займатися хатніми справами та виховувати дітей, адже багато шкіл та садочків в країні не працюють. Крім того, серед біженців – більшість жінок з дітьми. І це також випробовування для жінок.

Печончик також зазначила, що в українській армії наразі служать 60 тисяч жінок, серед яких 40 тисяч – саме на фронті. За словами правозахисниці, українки взяли на себе дуже багато відповідальності. 

Але окрема критична проблема — це воєнні злочини, зокрема сексуальні, проти жінок, які вчиняють окупанти  під час повномасштабної війни.

Відома індійська правозахисниця, феміністка та письменниця Кавіта Крішнан, зауважила, що Росія та Індія мають схожі антидемократичні політики, які спрямовані, зокрема, на утиски прав жінок. 

“Жінки в Індії дуже часто стикаються з насильством. І це відбувається в тому числі через патріархальні установки в суспільстві”, — каже Кавіта Крішнан.

Вона переконана, що жінки різних країн переживають схожий досвід, а отже мають солідаризуватися. 

“Але для повної солідарності ми маємо виправити один нюанс, який просувають деякі відомі феміністки. Нам варто відмовитися від ідеї миру заради миру, зокрема в контексті війни в Україні. Адже це не працює”, — переконана індійська лідерка.

Як розповіла іранська правозахисниця Саміра Ардалані, в Ірані ситуація для жінок є однією з найскладніших у світі. За її словами, іранські жінки почуваються як другий клас в порівнянні з чоловіками.

“Жінки незахищені на вулиці, навіть під час прогулянок. Не дивлячись на суворі покарання за напади на жінок, вони все одно стаються. Немає конвенції, яка б захищала права жінок в Ірані. Тисячі жінок від підлітків до навіть вагітних були страчені, багато з них були зґвалтовані”, — розповіла Ардалані. 

Водночас, за словами правозахисниці, саме іранські жінки вже 40 років виступають на передньому краї у боротьбі за права людини у країні. А українки для них — надзвичайне джерело натхнення.

“Нам варто вчитися працювати разом – силами жінок всього світу. Ми не маємо підтримувати примирення з диктаторськими режимами. Ми маємо виступати єдиним світовим фронтом”, — переконана Ардалані.

Ганнія Новелл, відома мексиканська журналістка, науковиця і письменниця, захисниця прав жінок представила під час дискусії фільм про вбивства жінок в Мексиці. Як йшлося у фільмі, 27 тисяч жінок і дівчат було вбито з 2015 до 2023 року. В Мексиці вбивають жінок лише через те, що вони жінки. На жінок нападають, їх б’ють, викрадають, а тіла вбитих жінок просто закопують. За даними, які представлені у фільмі, у 2020-2022 роках було знайдено 1735 прихованих поховань в Мексиці. 

Ганнія Новелл

“Поліція не розслідує злочини проти жінок. Правоохоронна система на випадки згвалтування чи побиття не реагує, або каже, що нічого не відбулося. Ми вимушені кричати про власні права. Мій голос — це крик у тиші, щоб захиститися”, — заявила Новелл. 

Вона також закликала жінок різних країн об’єднатися: “Ми не маємо мовчати і допускати, щоб нас вбивали або ми вимушені були сидіти вдома. Ми маємо засудити воєнні злочини проти жінок. Наші голоси мають звучати в усьому світі”.

“Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” — конференція, яка 14-15 жовтня 2023 року зібрала експертів з усього світу, щоб встановити особистий контакт між ними та українськими організаціями громадянського суспільства, а також Українським урядом і парламентом. Мета заходу — допомогти зрозуміти Кримський півострів, опір українців російській агресії, а також домовитися про потенційні спільні проєкти та ініціативи. Зокрема, у конференції взяли участь громадські діячі, вчені, лауреати Нобелівських премій, експерти з Колумбії, Катару, Чилі, Індонезії, Південно-Африканської Республіки, Нікарагуа, Індії, Казахстану, Ірану, Італії, Мексики, Венесуели, Іспанії, Уругваю, Кенії, Афганістану, Філіппін, Лівії, Сирії, Туреччини, а також України, Норвегії, Італії, Швейцарії, Вірменії та інших. 

Організатори: Міжнародний центр Української Перемоги, Медійна ініціатива за права людини, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Міжнародне партнерство за права людини, Центр прав людини ZMINA, Коаліція “Україна. П’ята ранку”. За підтримки Офісу Кримської платформи.

Цей захід відбувся за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.