ZMINA надіслала подання спецдоповідачу ООН про становище кримськотатарських правозахисниць
Центр прав людини ZMINA надіслав подання до офісу Спеціального доповідача ООН з питань свободи мирних зібрань та асоціацій в контексті підготовки тематичної доповіді для 75-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, яка буде присвячена реалізації свободи мирних зібрань і об’єднань жінок та дівчат.
Фото: Аліна Смутко“Жінки відігравали центральну роль у рухах за демократію, мир та права людини, включно з правами жінок та ґендерною рівністю, протягом поколінь. Сила та видимість їхньої нинішньої активності дає нові надії для зупинення згортання демократії у світі й боротьби з порушеннями прав людини. Проте в багатьох країнах жінки та дівчата, які публічно і політично активні, наражаються на небезпеку або дискримінацію. Вони не лише стикаються з добре відомими закономірностями державних репресій (з якими стикаються і чоловіки), але й долають безліч додаткових перешкод та викликів, що є ґендерно зумовленими та заснованими на глибоко закорінених дискримінаційних соціальних нормах”, – повідомляють в офісі спецдоповідача.
Як розповів менеджер з міжнародної адвокації Центру прав людини ZMINA Роман Громик, підготовка доповіді збігається в часі з відзначенням десятиріччя мандата спецдоповідача. “Вибір теми забезпечення права мирних зібрань і об’єднань жінок та дівчат продиктований сталістю тих бар’єрів та обмежень, з якими змушені боротися правозахисниці та громадські активістки у всьому світі”, – сказав він.
У матеріалах, які ZMINA підготувала і надіслала до офісу спецдоповідача, йдеться про виклики для кримських активісток і правозахисниць після окупації півострова Російською Федерацією, часто неможливість продовжувати роботу в Криму через тиск, погрози й залякування та переміщення на материкову частину території України багатьох правозахисних ініціатив.
Особливий акцент зроблено на феномені кримськотатарських активісток і правозахисниць. Використовуючи історії Лілі Гемеджі, Лутфіє Зудієвої й Муміне Салієвої та спираючись на дані міжнародної місії Домів прав людини до окупованого Криму та Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, детально описано умови, в яких працюють кримськотатарські активістки, зокрема учасниці ініціативи “Кримська солідарність”, як вони допомагають політв’язням, їхнім родинам та іншим потерпілим від порушень прав людини на півострові.
“Репресивна політика окупаційної влади в Криму, що спрямована на найактивніших лідерів громади, призвела до появи цілої групи кримськотатарських жінок-активісток, включно з дружинами політичних в’язнів, які відіграють провідну роль у наданні правової, гуманітарної допомоги, а також висвітлюють у ЗМІ порушення прав людини в Криму, – каже голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик. – Це явище закорінене в досі мало вивчену спадщину жіночого активізму радянських часів серед кримських татар. Однак суворі реалії післяокупаційного Криму у 2014–2020 роках спричинили нову хвилю громадянської активності серед кримськотатарських дівчат і жінок. У міру продовження репресій проти всього кримськотатарського народу зростає і їхня активна протидія”.
Правозахисниці Ірина Сєдова, Тетяна Печончик та Ольга Куришко з кримськотатарською активісткою Лутфіє ЗудієвоюСкорочений текст подання доступний англійською.
Довідка. Спеціальний доповідач ООН з питань свободи мирних зібрань і свободи асоціацій призначається на посаду Радою прав людини ООН і відповідає за тематичні доповіді та доповіді щодо окремих країн. З квітня 2018 року цю посаду обіймає Клеман Вуль, який раніше захищав права людини в себе на батьківщині, в Того, і по всій Африці. Він закінчив Нантський університет у Франції за напрямом “Основні права” й отримав ступінь магістра міжнародного права з питань збройного конфлікту у Вищому інституті міжнародних досліджень і досліджень проблем розвитку при Університеті Женеви (Швейцарія). У квітні 2020 року Клеман Вуль опублікував 10 фундаментальних принципів, на яких уряди повинні будувати свої рішення щодо запровадження тих чи інших обмежень під час COVID-19.
