ZMINA підготувала зауваження до законопроєкту Мінцифри про онлайн-прописку

5 травня у Верховній Раді України був зареєстрований проєкт закону “Про реалізацію публічних електронних послуг з реєстрації та декларування місця проживання в Україні” (реєстр. номер 5463), який був анонсований міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим. Центр прав людини ZMINA проаналізував цей законопроєкт та підготував зауваження до нього.

Попри очевидну користь від запровадження механізму отримання послуги з реєстрації місця проживання онлайн ухвалення проєкту закону “Про реалізацію публічних електронних послуг з реєстрації та декларування місця проживання в Україні” не забезпечить реформування “прописки”, а отже не дозволить усунути суттєві розбіжності між даними стосовно зареєстрованого та реального місця проживання українців.

Так, автори проєкту закону, зосереджуючись на розв’язанні питання отримання послуги онлайн, виходять з хибної гіпотези, що люди не реєструють свого місця проживання переважно через незручність процедури. Водночас складність отримання адміністративної послуги є далеко не першою і не єдиною причиною, чому громадяни України живуть не за місцем своєї реєстрації.

Однією з ключових проблем чинної процедури реєстрації є різні умови для тих, хто проживає у власному житлі, і тих, хто проживає в житлі, яке їм не належить. Так, відповідно до даних соціологічного дослідження, проведеного Аналітичним центром CEDOS, Українським незалежним центром політичних досліджень та Центром прав людини ZMINA за підтримки Європейського Союзу, на запитання: “Уявіть, що ви здаєте власну квартиру в оренду: чи прописали б ви квартиронаймачів?” – 95% опитаних громадян відповіли негативно. За даними цього ж дослідження, щонайменше 6,8 млн осіб в Україні живуть не за місцем реєстрації і часто вони не можуть зареєструватися через те, що власники житла не дозволяють їм це робити.

Усупереч указу президента Володимира Зеленського та публічним заявам міністра цифрової трансформації Михайла Федорова законопроєкт №5463 не запроваджує декларативної (повідомної) системи реєстрації місця проживання (коли для реєстрації досить повідомлення / декларації особи), а зберігає чинну дозвільну систему (коли людина може зареєструвати місце проживання в житлі тільки з дозволу власника). Отже, за умови збереження чинної (дозвільної) процедури мільйони українців і далі не зможуть реєструватися за місцем фактичного мешкання.

Ще однією проблемою законопроєкту №5463 є використання двох паралельних систем – “декларування місця проживання” поряд із поняттям “реєстрація місця проживання”, – що може призвести до суттєвої плутанини, тоді як по суті в законопроєкті вони прописані як однакові процедури.

Щодо нібито спрощення самої процедури та істотного скорочення документів, то це не відповідає дійсності, бо єдиний документ, який, на думку авторів законопроєкту, не буде необхідним під час отримання послуги декларування чи реєстрації місця проживання, є військовий квиток. Усі інші документи, які наразі потрібні для реєстрації місця проживання, також будуть необхідні, але не для подання безпосередньо до органу реєстрації, а для заповнення відповідної декларації.

У законопроєкті є й інші проблеми, зокрема його реалізація в надзвичайно короткі терміни (планується, що він набирає чинності з 23 серпня 2021 року) вимагатиме значних фінансових витрат. Відповідно до інформації від ДМС, станом на 2019 рік лише третина всіх реєстрів територіальних громад велася онлайн та вела обмін цією інформацією з ДМС. Тож у разі ухвалення законопроєкту та зобов’язання вести РТГ в електронній формі вимагатиме додаткового фінансування (ймовірно, з місцевих бюджетів).

Ці та інші зауваження викладено детально – запрошуємо ознайомитися.

Для проведення ефективної реформи системи реєстрації місця проживання в Україні за повідомним принципом Центр прав людини ZMINA закликає підтримати альтернативний проєкт закону “Про свободу пересування, вільний вибір місця проживання та доступ до електронних послуг з реєстрації місця проживання в Україні” (№5463-1), підготовлений коаліцією громадських організацій (Центр політико-правових реформ, ZMINA, CEDOS, УНЦПД) та внесений групою народних депутатів.

Також радимо ознайомитись із нашими попередніми дослідженнями на цю тему:

1. Збірка резюме аналітичних видань у сфері реєстрації місця проживання

2. Соціологічне дослідження “Система реєстрації місця проживання в Україні та її вплив на реалізацію прав та життєвих інтересів людини”

3. Зелена книга реформи системи реєстрації місця проживання

4. Біла книга реформи системи реєстрації місця проживання