ZMINA розповіла про порушення прав людини в окупованому Криму під час Ради ООН з прав людини

4 жовтня в межах 57-ї сесії Ради ООН з прав людини відбувся тематичний захід “Десять років у в’язниці під відкритим небом: права людини в окупованій Автономній Республіці Крим, Україна” з метою привернення уваги до кричущої ситуації з правами людини в тимчасово окупованому Криму. До організації долучилися ZMINA, Крим SOS, Представництва України й Чехії до ООН та Фонд домів прав людини за підтримки МЗС Чехії.

У зверненні до іноземних дипломатів Постійна представниця України в ООН Євгенія Філіпенко підкреслила, що Крим перетворився на чорну діру – місце, де людей позбавляють основних прав і свобод, переслідуючи за опір окупантам. Але усі порушення можуть і повинні закінчитися з повною деокупацією Криму. Саме тому Україна разом з учасниками міжнародної Кримської платформи продовжує використовувати всі дипломатичні шляхи, щоб повернути український Крим.

Постійний представник Чехії Вацлав Балек зазначив, що чехи пережили подібні трагічні події у своїй історії, зокрема через російський імперіалізм, тож вони добре розуміють, проти чого бореться Україна й готові підтримувати деокупацію українських територій в межах її міжнародно визнаних кордонів:

“Чехія завжди порушувала питання долі Криму на міжнародному рівні та приймала 2-й парламентський саміт Міжнародної Кримської платформи у Празі. Ми не можемо допустити, щоб про це забули або, що ще гірше, щоб Крим став предметом певних “поступок чи компромісів”. Справедливість і міжнародне право буде відновлено, і Крим повернеться до України, лише з однієї причини – Крим – це Україна.”

Представниця ZMINA Вікторія Нестеренко наголосила, що питання звільнення політв’язнів і всіх громадян України, незаконно ув’язнених Росією, має бути стратегічною метою, адже усі ми мріємо закінчити війну і звільнити окуповані території, зокрема Крим. Але ми не можемо говорити про повне звільнення території без звільнення людей, яким ця територія належить. Наразі відомо про 218 кримських політичних в’язнів, зокрема 132 кримських татари, яких незаконно перевозять на територію РФ, катують і не надають їм меддопомогу.

За словами Артема Олійника із Crimea SOS російський окупаційний режим масово переслідує жителів Криму за релігійною ознакою – під удар потрапляють свідки Єгови, мусульмани та парафіяни Української православної церкви:

“Росія вбачає в релігійних громадах Криму найнебезпечніше для свого режиму явище – вільні асоціації, незалежне від політичного центру громадянське суспільство зі своїми цінностями та намірами. Такі центри самоорганізації протистоять жорсткому втручанню держави і мають більший авторитет над людьми, ніж офіційні інституції влади.”

Февзі Мамутов, братові якого загрожує до 17 років ув’язнення за сфальсифікованими звинуваченнями, звернувся до зали: “Мій брат, Алі Мамутов, зараз сидить за ґратами як політичний в’язень. Його доля – це вирок всій нашій родині та нашому народу, адже таких як він – сотні. Це невинні люди, які стали жертвами репресивної машини, яка не має нічого спільного із правосуддям. Алі – не злочинець, він символ нашої боротьби за свободу та гідність. Він, як і багато інших наших братів і сестер, завжди відстоював права людей, їхню гідність, їхнє право бути вільними на своїй рідній землі. Але саме за це його карають”.

Крім цього, мати політв’язня Аппаза Куртаметова записала відеозвернення. Вона розповіла, що Аппаз – наймолодший український політв’язень, якого Росія незаконно засудила до 7 років позбавлення волі за “фінансування тероризму”. Він позичив 500 гривень своєму однокурснику, який служив у ЗСУ, що стало “приводом” для арешту хлопця. Станом на сьогодні його утримують у “Владимирському централі”.

Перший заступник глави Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял, який три роки перебував у російському увʼязненні та нещодавно був звільнений, поділився свідченнями свого перебування за російськими ґратами. Наріман Джелял акцентував на тому, що одним із найпоширеніших порушень прав ув’язнених є ненадання медичної допомоги та наголосив на необхідності звільнення політбранців, які наразі відбувають найжорсткіші покарання. Здійснення тортур щодо тих, хто перебуває у неволі,  є одним з методів приниження, покарання та намагання унеможливити супротив.

Спікери закликали присутніх згадувати імена політв’язнів у заявах, закликати до їхнього звільнення, моніторингу їхнього стану в ув’язненні та надання меддопомоги, писати їм листи і ставати їхніми менторами, вводити санкції проти причетних до переслідувань і порушення прав людей на окупованих територіях, а також відвідувати судилища над громадянами України на території РФ.

Довідково: Протягом року проводиться не менше трьох сесій Ради ООН з прав людини. Головною метою Ради є захист прав і основних свобод людини на справедливій та рівній основі, а також ефективна координація та інтеграція діяльності, що стосується прав людини, у рамках системи ООН. До її складу входять 47 держав-членів. 7 квітня 2022 Генасамблея ООН призупинила членство Росії у Раді з прав людини через грубі та систематичні порушення прав людини після вторгнення російських військ в Україну.

Фото: Постійне представництво України при ООН у Женеві та Центр прав людини ZMINA