ZMINA розповіла про воєнні злочини Росії на найбільшому бізнес-форумі Центрально-Східної Європи

Із 24 лютого 2022 року весь світ спрямував увагу на злочини російських військових в Україні, адже нерозкриті злочини призводять до ще більшого масштабу безчинств. Україна домагається створення спеціального трибуналу для притягнення Росії до відповідальності та виплати компенсації за збитки. Білоруська влада, яка підтримує напад на Україну, також має відповідати. Однак як створити інституційну базу, щоб покарати тих, до кого не може дотягнутися Міжнародний кримінальний суд та інші судові інституції світу?

Про це йшлося під час дискусії “Війна і право. Як покарати Росію за злочини в Україні?”, яка відбулася в межах 32-го Економічного форуму – найбільшої бізнес-конференції Центрально-Східної Європи. Захід відбувся 5–8 вересня в місті Карпач (Польща).

Як зазначила під час свого виступу голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик, Росія послідовно вчиняла воєнні злочини в Україні починаючи з 2014 року. Причому, за її словами, на кожному новому витку агресії кількість злочинів множилася. Так, до повномасштабного вторгнення в окупованому Криму було зафіксовано 43 факти насильницьких зникнень, на Донбасі вони вже обчислювалися сотнями випадків. Зокрема, йдеться про людей, яких незаконно утримували й катували в “Ізоляції”. З лютого 2022 року таких фактів – тисячі.

Печончик повідомила: за даними Офісу генерального прокурора України та ООН, від початку великої війни загинули щонайменше 9–10 тисяч цивільних громадян, серед яких 503 дитини, а ще 15–16 тисяч осіб зазнали поранень.

“Це – мінімальні цифри, які охоплюють підтверджені та задокументовані факти, однак реальна кількість може бути набагато більшою, адже в одному тільки Маріуполі, за оцінками місцевої влади, загинули десятки тисяч осіб”, – додала вона.

Печончик зазначила, що ОГП зареєстрував уже 103 тисячі кримінальних проваджень за фактами ймовірних воєнних злочинів, українські суди ухвалили 54 вердикти російським воєнним злочинцям, однак тільки 15 з них перебувають у місцях позбавлення волі на території України. Решта – це заочні вироки.

І правоохоронні органи, і громадянське суспільство, зокрема, ZMINA та інші організації Коаліції “Україна. П’ята ранку” продовжують документувати воєнні злочини та злочини проти людяності, скоєні в ході російської агресії, задля притягнення до відповідальності безпосередніх злочинців, їхніх керівників та владної верхівки Російської Федерації.

Правозахисниця зауважила, що притягнення винних у скоєнні найтяжчих злочинів в Україні – це тяжка домашня робота для української системи правосуддя, адже практично всі випадки розслідуватимуться на національному рівні.

Разом з тим, за її словами, важливою є роль міжнародних інституцій, зокрема Міжнародного кримінального суду, який може долати дипломатичні імунітети й націлюватиметься на воєнних злочинців найвищого рангу та в цьому контексті вже оголосив ордери на арешт для російського президента Володимира Путіна і дитячого омбудсмена Марії Львової-Бєлової.

Водночас, за словами Печончик, у наявній архітектурі правосуддя бракує одного важливого елемента, а саме покарання керівної верхівки Російської Федерації, включно з членами Радбезу, за злочин агресії проти України. Саме тому, на її думку, важливо продовжувати роботу щодо створення спецтрибуналу стосовно злочину агресії.

Під час панельної дискусії баченням того, як притягнути Росію до відповідальності й конфіскувати її заморожені активи та майно (зокрема, на території Польщі) і як покарати владу Білорусі за злочини та участь у війні проти України, також виступили Міхал Сопінський, ректор Академії правосуддя, Польща; Антоній Мацеревич, депутат сейму, Польща; Андрій Васильєв, експерт із прав людини Національного антикризового управління, Білорусь; Сімон Папуашвілі, програмний директор Міжнародного партнерства з прав людини, Бельгія. Захід модерував український адвокат Юрій Білоус.

Найбільший у Центральній і Східній Європі Економічний форум проходив 5–8 вересня 2023 року в м. Карпач (Польща) за участю багатьох лідерів сучасної європейської політики і бізнесу, відомих представників культури і науки. Гасло цьогорічного XXXII Форуму – “Нові цінності Старого Континенту – Європа на порозі змін”. Робота форуму була в центрі уваги медіа, акредитовано понад сто журналістів європейських країн.