ZMINA розповіла ЮНЕСКО про ситуацію зі свободою слова в тимчасово окупованому Криму
Сьогодні, 3 червня, в офісі Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим з ініціативи Бюро ЮНЕСКО в Україні відбулася зустріч спільно з Експертною мережею Кримської платформи, до якої долучилась і представниця ZMINA. На зустрічі говорили про проблеми тимчасово окупованого Криму в культурно-гуманітарному контексті. Аналогічна зустріч Експертної мережі Кримської платформи вже відбувалася минулого року.
Експерти презентували доповіді про ситуації в тимчасово окупованому Криму та про те, якої шкоди завдають окупанти культурній спадщині та екології півострова. Також ішлося про утиски свободи слова та прав корінних народів, зокрема на використання кримськотатарської мови, а також проблемні питання освіти.
Менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко зауважила, що ситуація зі свободою слова на півострові погіршується: “З кожним роком зростає кількість випадків переслідування громадянського суспільства та незаконних увʼязнень журналістів. Звичайно, Росія не може офіційно заборонити роботу журналістів на державному рівні, але окупаційна влада постійно застосовує різні методи тиску на свободу слова, зокрема за допомогою імплементації змін до російського законодавства, особливо після початку повномасштабного вторгнення РФ”.
За словами спікерки, ці зміни стосуються адміністративної і кримінальної відповідальності за так зване поширення фейків та дискредитацію російської армії, що значно посилило тиск на свободу слова щодо проукраїнськи налаштованих громадян, які висловлюють свої погляди та засуджують війну проти України.
З початку цього року експерти ZMINA вже зафіксували понад 30 випадків порушень проти професійних працівників ЗМІ та громадянських журналістів у Криму. Зокрема, журналістів ініціативи “Кримська солідарність”, газети “Кирим”, видання “Нанкеджан”, “Кримського процесу”.
Вікторія Нестеренко додає, що найпоширенішими способами атак на ЗМІ є проведення обшуків без дозволу суду та з відповідним клопотанням, затримання та тримання в СІЗО, допити, перевірка і вилучення електронної техніки, штрафи за адміністративними правопорушеннями, а також кримінальне переслідування журналістів.
“Тому більшість журналістів у Криму продовжують працювати анонімно, щоб їх не переслідували. Другий тип нападів на журналістів – це погрози нефізичного характеру та в кіберпросторі, зокрема незаконне перешкоджання журналістській діяльності, позбавлення доступу до інформації, коли, до прикладу, журналістів не допускають на судові засідання. Ще одним з видів тиску на ЗМІ, громадянських журналістів і блогерів є також обмеження продажу реклами на їхніх ресурсах, зокрема на вебсайтах, через що частина ЗМІ припинила свою роботу”, – каже правозахисниця.
Голова Бюро ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі зазначила, що ЮНЕСКО щороку готує звіт про загрози від окупації для культурної спадщини Криму.
“Тому такі консультаційні зустрічі з метою підготовки звіту для нас є вкрай важливими”, – додала вона.
Фото в матеріалі: Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим
