“Чесне розслідування — найкраща відповідь”: правозахисники про звіт ООН з критикою поводження з російськими полоненими | Центр прав людини ZMINA

“Чесне розслідування — найкраща відповідь”: правозахисники про звіт ООН з критикою поводження з російськими полоненими

A+ A-

Омбудсман України розкритикував останню доповідь Управління Верховного комісара ООН з прав людини, зокрема ті висновки, що стосуються порушень Україною прав російських військовополонених. У звіті зафіксовані випадки катувань та жорстокого поводження з ними. Дмитро Лубінець заявив, що ООН таким чином урівняла Росію й Україну у масштабах порушень.

Табір для російських військовополонених. Фото: Костянтин і Влада Ліберови
Радіо Свобода попросило українських правозахисників В’ячеслава Ліхачова та Альону Луньову проаналізувати доповідь ООН та прокоментувати, як найкраще реагувати на критику.

“Цей звіт – як показник тонометра. Можна сказати, що прилад несправний – або ж оцінити результат та зробити висновки, — каже адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова. — Критикуємо результати замірів, бо нам не подобається чути, що також порушуємо права людини”.

Моніторингова місія ООН із прав людини працює в Україні з 2014 року. Остання доповідь Управління Верховного комісара ООН, яку критикує Лубінець, є 41-ю за рахунком. Омбудсмен України не погодився з низкою висновків щодо України та сказав, що ООН ототожнює масштаби порушень з боку України та РФ.

Інформацію для таких доповідей збирають на основі безпосередніх свідчень постраждалих, пояснює експерт Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов.

“Безумовно, така інформація потребує додаткової перевірки… А щодо жорстокого поводження з військовополоненими, то і в цій доповіді, і в попередніх підкреслюється: обсяг цих порушень у рази більший із боку Росії, ніж окремі факти, зафіксовані в Україні”, — вважає правозахисник.

Моніторингова місія ООН не виявила порушень щодо того, як утримують російських військовополонених. Але йдеться про випадки катувань та жорстокого поводження з ними, які відбувалися переважно на перших етапах полону.

На відміну від російських військовополонених, українські можуть засвідчити про порушення або злочини тільки тоді, коли повертаються додому після обміну. Зі слів правозахисника, моніторингова місія ООН приділяє багато уваги, щоб задокументувати такі свідчення.

Що стосується порушень Росією, констатує Альона Луньова, то українська сторона ніяк не може тут зарадити — хіба закликати міжнародну спільноту відреагувати. В’ячеслав Ліхачов додає: такі матеріали слід передавати до Міжнародного кримінального суду та інших уповноважених юридичних організацій. Експерти сходяться на думці, що Україні доречніше зосередитися на тих зафіксованих місією порушеннях, що перебувають під її контролем.

“Найкраще, що могла б зробити Україна, – це сказати, як перевіряє цю інформацію, та прозвітувати про результат”, — каже Альона Луньова.

За даними ООН, російська влада піддає українських військовополонених широкомасштабним і систематичним катуванням та жорстокому поводженню на всіх етапах полону. Про це йдеться у звіті управління Верховного комісара ООН з прав людини, опублікованому в жовтні 2024 року.

Повний текст матеріалу “Чесне розслідування — найкраща відповідь”. Реакції правозахисників на звіт ООН з критикою поводження з російськими полоненими журналістки Ярослави Тимощук читайте на сайті Радіо Свобода.