Небезпечний активізм
Правозахисники фіксують зростання нападів на громадських активістів та ще більшу апатію правоохоронних органів.
27 січня цього року колишній голові селища Коцюбинське, що під Києвом, Ользі Матюшиній підпалили автомобіль. Місцеві мешканці знають її ще й як активну захисницю селища від забудови та нищення його зелених зон. Про інцидент Матюшина розповіла на своїй сторінці в ФБ. Також додала, що поліцейські, які прибули на виклик, відмовлялися виконувати свої обов’язки, слідчо-оперативна група приїхала навіть без ліхтаря, бодікамери поліцейських не працювали, а її мобільний телефон правоохоронці намагалися облити невідомою рідиною.
Зрештою, захисту як такого потерпіла не отримала. Її випадок правозахисники найімовірніше зарахують до цьогорічного списку переслідувань за громадську діяльність. Днями в Центрі прав людини ZMINA презентували доповідь про порушення прав громадських активістів у 2020 році. За минулий рік зафіксували 101 випадок переслідування за громадську діяльність (про це “День” згадував у №14 — 15 від 29—30 січня ц.р.). Для порівняння — у 2019 році таких інцидентів зафіксували 83. Кожен випадок нападу, підпалу чи погроз завершувався заявами до поліції з вимогою відкрити кримінальне провадження. Досі по жодному з 101 інциденту не проведено належного розслідування. Відповідно, нікому не висунуто підозру і нікого не покарано. За таких умов захищати права колег, односельчан чи просто однодумців стає не просто неможливо, а й небезпечно.
КАРТИНА ПЕРЕСЛІДУВАНЬ У ЦИФРАХ
Оскільки будь-який звіт передбачає наявність даних та аналітики, наведемо деякі з тих, що підготував Центр прав людини ZMINA. Його дослідниця Анастасія МОСКВИЧОВА пояснює, що не було жодного місяця, коли б правозахисники не фіксували випадків переслідувань. Торік їх найбільше сталося в лютому, вересні та грудні. “Власне, карантинні обмеження навесні не зменшили кількість переслідувань. У цей час фіксувалися випадки зловживання притягненням до адміністративної відповідальности за проведення мирних зібрань. Приміром, під час акції протесту «Весна на граніті». Це продовжують робити органи правопорядку й цьогоріч. 19 січня було складено протоколи про адмінпорушення на акції проти ультраправого насильства, — додає Анастасія. — Самі активісти, які зазнавали переслідувань за участь у роботі виборчих комісій, під час спілкування з нами в межах дослідження, говорили про те, що, можливо, є зв’язок між проведенням виборів та їхніми переслідуваннями в інші періоди року. Ті, хто зазнав переслідувань минулого року, раніше балотувалися на виборах, не всі пройшли в місцеві ради, але є позитивна тенденція, що в них була можливість балотуватися. Бо метою переслідувань є намагання зробити, щоб ці активісти мовчали та припинили свою діяльність”.
Із зафіксованого 101 інциденту переслідувань найбільше було спроб залякування, погроз чи інших форм тиску — 22, фізичних нападів — 21, спроб знищення чи пошкодження майна — 18, юридичних переслідувань — 10, випадків дискредитації — 9, по 7 інцидентів зафіксували експерти щодо перешкоджань мирним зібранням та незаконного затримання, чотири порушення приватности та три випадки перешкоджання діяльности громадських організацій.
“Дискредитація відбувається часто через сайти, соцмережі, цього року були активні телеграм-сторінки. Інколи дискредитаційні кампанії розгорталися паралельно з судовими позовами активістів, — продовжила правниця. — Так, 31 грудня 2020 року був тиск на Оксану Романюк із Інституту масової інформації, бо вона розповіла в інтерв’ю про роздачу за гроші журналістських посвідчень одним із інформаційних агентств, що зареєстровано при громадській організації. Поліція Камінь-Каширського почала провадження за заявою головреда згаданого інформагентства за нібито завідомо неправдиве повідомлення про злочин. Це провадження досі розслідується, а на цьому тлі на сайті агентства з’являється багато інформації з негативною конотацією про Оксану Романюк, Наталю Лігачову та інших медіаекспертів”.
Щодо фізичних нападів на активістів, лише в чотирьох із них було оголошено підозру нападникам, зокрема, щодо нападу на активіста Володимира Савченка, який виступає проти незаконної забудови в Одесі. Тільки після третього нападу, з ножем та молотком, на неповнолітнього активіста-вегана Антона зі Львова поліція відкрила провадження. Тепер батьки підлітка сподіваються, що розслідування таки відбудеться, а винних покарають.
“Цього року задокументували 18 випадків пошкодження майна активістів. У 2019 році було 11 таких інцидентів. Якщо йдеться про підпали будинків та автівок, що належать активістам чи їхнім родичам, то на кінець року не було відомо про жоден випадок, коли поліція оголошувала комусь про підозру та передавала таке провадження до суду. Тож ці злочини залишалися в основному безкарними”, — зазначає Анастасія Москвичова.
І йдеться не лише про розголошену в ЗМІ історію підпалу будинку активіста Віталія Шабуніна, керівника Центру протидії корупції. Невідомі палили будинок та машину активістам “Пласту” — Степану та Олександру Красіличам у грудні. Раніше “День” розповідав про погрози, що надходять на адресу освітньої експертки Світлани Благодєтєлєвої-Вовк через її антиплагіатну діяльність. Розробники звіту розповідають про випадок, коли під двері будинку ОСББ приносили труну, чим домоглися усунення з посади голови об’єднання. А до помешкання родичів згаданого Шабуніна наприкінці грудня невідомі принесли гранату чи її муляж.
Повний текст читайте тут.
