Політики на посаді омбудсмена — погана практика — Луньова

Чому і що відбувається з посадою омбудсмена в Україні говорили з менеджеркою з адвокації Центру прав людини ZMINA Альоною Луньовою.

Ведучі: Анастасія Багаліка, Ігор Левченко

Гостi: Альона Луньова

Після звільнення Людмили Денісової посада омбудсмана зависла майже на місяць. Така ситуація для України не нова. Раніше це також відбувалося. Верховна рада, яка має обрати нового уповноваженого, певний час не віддавала цю посаду. В часи війни уповноважений з прав людини є важливою фігурою в країні, бо права постійно порушуються. 

Екс-омбудсмен Людмила Денісова

Альона Луньова: Уповноважений Верховної Ради з прав людини — це така посада, яка є максимально незалежною. Це інституція, яка допомагає слідкувати за тим, як дотримуються фундаментальні права та свободи людини в країні. В часи війни це надзвичайно актуальна робота. Вона має досить широке поле питань: обмін полонених, відвідування військових полонених тощо.

Під час збройного конфлікту роль омбудсмена дуже вагома. Коли ми говоримо про 1,5 мільйона українців, які знаходяться на території РФ (депортовані або вимушено вивезені), ми розуміємо, що про них має говорити уповноважений з прав людини. Як би не було огидно, він має спілкуватися зі своїм колегою з Росії. Це його обов’язок.

Людмила Денісова була третьою омбудсменкою, яка обіймала цю посаду. Це було політичне призначення, результат торгу, за яким “Народний фронт” отримав цю посаду, доповнивши свою колекцію посад у МВС. Правозахисна спільнота не була сильно задоволена роботою Денісової. Тоді ми протестували проти її призначення. Через заполітизованість, непрозорий процес, некомпетентність.

Хто може стати омбудсменом?

Альона Луньова: Закон про уповноваженого Верховної Ради з прав людини містить доволі короткий і чіткий перелік вимог до омбудсмена.

Критерії:

— досягнення віку 40 років;

— громадянин України;

— проживає на території України;

— володіє українською мовою;

— має стаж правозахисної діяльності.

Що таке правозахисна діяльність? Законодавство не містить пояснення такого критерію. Це широке поле для тлумачення та дозволяє певні свободи у трактуванні. З 2019 року йдуть деякі обговорення щодо змін до закону про вимоги до омбудсмена. Досі це не зроблено. Це прогалина в роботі й правозахисних організацій.

В Україні в час війни вже 21 день немає Уповноваженого з питань прав людини. Це дуже погано. Але іноді краще ніякого, ніж будь-який.

Є у мене відчуття, що Офіс президента не дуже розуміє цінність інституції омбудсмена саме через те, що ті омбудсмени, які у нас були, — не найкращі приклади. Звідси таке легковажне ставлення до того, хто займе цю позицію. Зараз офіс омбудсмена знаходиться не в кращому становищі. Багато експертів пішли ще до зняття Людмили Денісової, багато пішли після. Очолювання цієї структури — величезна відповідальність. Головне зараз — збереження. Хтось із громадянського суспільства має покласти своє ім’я та кар’єру та сказати: “Я готовий принести себе в жертву та розбудовувати цю інституцію”. Я впевнена, не всі готові на це.

Обіймання політиком посади омбудсмена — погана практика. Політик, який пішов до ВР, належить до певної політичної сили. Це означає, що він не буде незалежним.

Багато років в Україні не будують інституції, а будують місця для певних людей.

Який обмудсмен потрібен Україні?

Альона Луньова: В сильному та незалежному омбудсмені зацікавлені громадяни України. Ми потребуємо людину, яка могла б спостерігати та реагувати на порушення прав людини системно та в індивідуальних кейсах. Це означає, що ця людина має бути не заангажована силовиками та владою. Тому нам важливо змінити закон. Взяти практики європейських інститутів. Розвивати гідних кандидатів.

Процеси обмінів —  надважливі процеси зараз.

Для того, щоб вони проводилися за міжнародними законами, ми повинні мати такого уповноваженого з прав людини, який буде це контролювати від А до Я. Який буде жити та боліти цим. Такий нам потрібен омбудсмен.

Повну розмову слухайте тут.