Прописані окремо — значить не родина. Чому онлайн-прописка не є реформою
Реєстрація місця проживання — найпопулярніша держпослуга в Україні. Щомісяця нею користуються сотні тисяч українців. Водночас мільйони людей проживають не за місцем реєстрації або взагалі не мають прописки. Міністерство цифрової трансформації хоче реформувати систему реєстрації місця проживання. Проте правозахисники вважають: спрощення процедури від Мінцифри недостатньо.
З якими проблемами стикаються ті, хто живе не за реєстрацією або й взагалі без неї, та яка реформа прописки насправді потрібна — у матеріалі hromadske.
Скільки людей в Україні живуть не за місцем реєстрації або взагалі без неї?
За даними дослідження 2018 року, не за місцем реєстрації в Україні проживають щонайменше 3,3 мільйона дорослих (12%). Крім того, 1,5 мільйона мають довідку внутрішньо переміщених осіб, 900 тисяч — це діти, що проживають не за місцем реєстрації, 700 тисяч — це дорослі без реєстрації, і 400 тисяч — іноземці.
Тобто загалом кількість осіб, які проживають не за місцем реєстрації або мають із нею труднощі, може сягати щонайменше 6,8 мільйона.
Цьогоріч ця цифра точно зросла принаймні через білорусів, які переїжджають до України. Від початку минулорічних серпневих протестів до грудня 2020 року, за даними Державної міграційної служби, посвідку на постійне проживання в Україні отримали 369 громадян Білорусі, посвідку на тимчасове проживання — 1533. Співзасновник фонду підтримки білорусів Bysol Ярослав Лихачевський запевняє, що справжня кількість біженців з Білорусі в Україні зараз більша і вимірюється десятками тисяч людей.
За інформацією міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, реєстрації не мають близько 1 мільйона людей, а поза місцем реєстрації проживає взагалі кожен третій українець.
Які проблеми виникають через реєстрацію?
Відсутність прописки впливає на велику кількість прав. Без реєстрації в Україні ви не зможете отримати закордонний паспорт або будь-які документи для вашої дитини, не зможете зареєструватися як ФОП, голосувати на виборах тощо.
Люди, які проживають не за місцем реєстрації, частіше мають проблеми з медичною системою чи системою освіти. Наприклад, влаштувати дитину до школи можна лише за місцем реєстрації або на вільні місця. Часто вирішують такі ситуації, вдаючись до корупції. Згідно з дослідженням, людям, які проживають не за місцем реєстрації, частіше доводиться робити благодійні внески у фонд поліклініки, а також додатково віддячувати лікарю, працівникам школи чи садочка.
Водночас вони рідше беруть участь у виборах та менш активні у житті свого міста чи села — менше ходять на збори мешканців та облаштовують спільну територію. А щоб отримати держпослуги, їм доводиться витрачати більше часу і коштів, бо треба їхати по них до місця реєстрації.
Родина Наталії (ім’я змінене — ред.) зіштовхнулася з проблемами через прописку після смерті її дідуся. Оскільки його пенсія була значно більшою за бабусину, бабуся, згідно з законом про пенсійне страхування, могла оформити на себе пенсію у зв’язку з втратою годувальника.
Здавалося, все просто — вони прожили разом життя, вона законна дружина, має свідоцтво про шлюб, все майно переходить їй. Але бабуся з дідусем були зареєстровані в різних місцях і через це їй відмовили.
«У Пенсійному фонді сказали: ви з ним не були сім’єю через прописку, — розповідає Наталія. — Це відбулося десь за пару тижнів після похорону і дуже потрясло бабусю».
Мамі Наталії довелося збирати свідчення сусідів, що бабуся з дідусем дійсно жили разом і мали спільне господарство. Лише після цього вдалося оформити гроші.
Чому люди не реєструють фактичне місце проживання? Це складно?
Сама процедура реєстрації місця проживання в Україні не є складною чи довгою, каже адвокаційна менеджерка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова. Якщо мати всі документи, все можна зробити за 10-15 хвилин.
Однак серед документів, які треба подавати для реєстрації дорослого, крім заяви, паспорта, квитанції про сплату адміністративного збору, а також військового квитка для чоловіків, має бути також документ, що підтверджує право на проживання в житлі.
Якщо ви не власник житла, а, наприклад, його повнолітній родич або орендар, вам треба отримати згоду «власника/співвласників житла, наймача та членів його сім’ї». На практиці зробити це буває доволі складно, зокрема через стереотипи, що реєстрація пов’язана з правом володіти чи користуватися житлом. Відповідно до дослідження, 95% громадян не зареєстрували б орендарів у своїй квартирі, якби здавали її в оренду.
Дозволом на реєстрацію також може бути договір оренди, проте ринок оренди житла в Україні перебуває в тіні і офіційні договори мають далеко не всі.
Чи планують в Україні розв’язувати ці проблеми?
Частково. 15 липня 2021 року в першому читанні ухвалили законопроєкт «Про реалізацію публічних електронних послуг з реєстрації та декларування місця проживання в Україні». За словами міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, який просуває цей законопроект, він відв’яже прописку від багатьох життєвих ситуацій, де вона насправді не є потрібною. Наприклад, для оформлення пенсій або отримання високоспеціалізованої медичної допомоги. А чиновники будуть змушені перевіряти місце проживання в онлайн-системі, а не вимагати купу довідок.
Зміну місця реєстрації законопроект Мінцифри планує перевести в онлайн — диджиталізувати прописку. Однак навіть якщо зареєструвати місце проживання можна буде через «Дію», зробити це без документів, що підтверджують право на проживання в житлі, все одно не вийде. Попри заяви авторів законопроекту, це не зробить реєстрацію декларативною.
До декларативної реєстрації подібна процедура, за якою зараз підтверджують своє місце проживання люди, які переїхали через збройний конфлікт, каже Альона Луньова. Вони отримують довідку внутрішньо переміщеної особи, в якій зазначаються місця їхнього проживання на окупованій території та на підконтрольній. Ця інформація перевіряється, тільки якщо людина претендує на матеріальну допомогу.
З довідкою переселенця можна влаштувати дитину в садочок чи в школу, отримати всі інші сервіси. Так живуть 1,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб. Однак альтернативний законопроект, пропонований Центром прав людини ZMINA, який передбачав скасування підтверджень від власника житла, депутати не прийняли. А про скасування прописки наразі не йдеться.
Джерело: Громадське