Стаття про колабораціонізм не оцінює реальних дій людини та заподіяної шкоди державі — Альона Луньова

З 2022 року правоохоронні органи відкрили понад 11 тисяч кримінальних проваджень за статтею 111-1 Кримінального кодексу України — колабораційна діяльність, а суди вже ухвалили понад 3 тисячі вироків.

Альона Луньова

Про практику притягнення до відповідальності за статтею “Колабораційна діяльність” та її наслідки для цивільного населення на окупованих територіях говорили 8 лютого в етері “Суспільне Новини” за участі директорки з адвокації Центру прав людини ZMINA Альони Луньової.

Вона наголосила, що масштаб кримінальних переслідувань свідчить про системну проблему, адже чинне законодавство не враховує умов окупації та примусу, в яких опиняються цивільні.

За словами Альони Луньової, Російська Федерація, окуповуючи українські території, не дотримується норм міжнародного гуманітарного права та чинить тиск на місцеве населення, змушуючи людей співпрацювати з окупаційними адміністраціями задля виживання.

“Люди, які залишаються в окупації, часто не мають реального вибору. Карати їх лише за сам факт обіймання посади або перебування на окупованій території є несправедливим”, — зазначила вона.

Директорка з адвокації ZMINA звернула увагу, що стаття про колабораційну діяльність у Кримінальному кодексі України дозволяє притягати до відповідальності без оцінки реальних дій людини та заподіяної шкоди державним інтересам. У низці випадків достатнім є сам факт призначення на посаду, навіть без доведення активної співпраці з окупаційною владою.

Альона Луньова підкреслила необхідність законодавчих змін, які б дозволили чітко розрізняти дії, вчинені під примусом, та виключити з кримінальної відповідальності людей, які в умовах окупації забезпечували життєдіяльність громад і допомагали іншим вижити, зокрема у сферах житлово-комунального господарства та соціальних послуг.

За її словами, у Верховній Раді зареєстровано понад 15 законопроєктів, спрямованих на зміну підходів до відповідальності за колабораціонізм, однак протягом останніх років нові ініціативи не подавалися.

“Практика, яку ми бачимо в судах, показує: зміни до закону є необхідними, і правозахисна спільнота продовжить адвокатувати ці зміни”, — підсумувала директорка з адвокації ZMINA.