Україна планує деокупацію: що готує кримчанам законопроєкт про перехідний період?

На сайті Верховної Ради України опублікували текст законопроєкту про основи державної політики перехідного періоду. Саме цей документ має стати одним з основоположних для реінтеграції тимчасово окупованих територій України – Криму та окремих районів Донецької й Луганської областей.

Загалом законопроєкт присвячений тому, як саме повертатимуться під контроль України окуповані території. Документ визначає Росію як “державу-агресора” й “державу-окупанта” і покликаний серед іншого врегулювати питання власності, компенсацій, а також притягнення до відповідальності осіб, які співпрацювали з окупаційними адміністраціями. Законопроєкт спочатку підготувало Міністерство в справах тимчасово окупованих територій, потім до нього внесли безліч правок, і в підсумку з майже 100 сторінок початкового варіанта в ньому залишилося 25. Свої корективи також може внести Верховна Рада під час розгляду.

Про те, що це за документ і кому в Криму загрожує переслідування за українськими законами, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Радниця міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Юна Потьомкіна розповіла Крим.Реалії про основні цілі законопроєкту.

“За сім років уперше з’явився проєкт нормативно-правового акта, який регулює державну політику перехідного періоду і, що найголовніше, уніфікує підхід до тимчасово окупованих територій ‒ до Сходу України й до Криму. Раніші нормативні акти створили колізії як у термінології, так і в підходах. По-хорошому, закон, який уніфікує, мав з’явитися ще у 2014 році, але ми маємо те, що маємо. Зараз це базовий вектор, від якого ми зможемо відштовхуватися й рухатися далі. Один з наших основних викликів – це невизначеність нашого майбутнього, але в тому, щоб сидіти й чекати моменту деокупації, ми бачимо величезну кількість ризиків. Потрібно вже сьогодні робити дії, які б ніяк не залежали від подальших подій. Цей законопроєкт регулює, зокрема, й аспекти життя громадян України, які з’явилися ще вчора”.

Юна Потьомкіна уточнює, що йдеться, зокрема, про оформлення народження дітей, шлюбів, розлучень, а також про освіту для жителів тимчасово окупованих територій.

“Украй важливо дати нашим людям зрозуміти, що чекає дитину, яка народиться в Криму: як їй стати громадянином України, як вчинити з документами? Ми запроваджуємо принципи й закладаємо нові можливості, які розкриватимемо в наступних законопроєктах, але це важливо вже зараз, незалежно від подальших подій. Для нас усі громадяни України однакові – і в Криму, і на Сході України. Саме цим законом не визначається процедура притягнення до відповідальності, чи то амністія, чи люстрація. Документ лише визначає червоні лінії та деякі критерії. Ті, хто працював у складі окупаційної влади, хто заподіяв шкоду або застосовував тортури до громадян України, не можуть розраховувати на амністію. Однак світовий досвід показує, що такі дії не можуть бути загальними для всіх”.

Юна Потьомкіна наголошує, що кримчани – громадяни України, які забезпечували життєдіяльність півострова під час окупації або продовжували працювати, як і до 2014 року, не підлягають притягненню до будь-якої відповідальності з погляду української влади.

У серпні 2020 року прокурор Автономної Республіки Крим Ігор Поночовний в ефірі Радіо Крим.Реалії запевнив, що, всупереч твердженням деяких російських ЗМІ, українська влада за допомогою законів про перехідне правосуддя не має наміру притягати до відповідальності поголівно всіх кримчан після деокупації.

“До тієї або іншої відповідальності притягатимуть тільки тих осіб, чиї дії спричинили саму окупацію, порушення прав і свобод інших кримчан, хто скоїв військові злочини або злочини проти людяності. Це не означає, що все керівництво, скажімо, середньої та вищої ланки окупаційної влади ми переслідуватимемо, а нижчої – взагалі ні. Тут треба з’ясовувати кожну ситуацію окремо. Перехідне правосуддя передбачає запровадження окремих категорій громадян, які можуть бути звільнені від відповідальності, або ж вона буде пом’якшена. Зараз у нас є безліч кримінальних справ щодо суддів, які беруть участь у політиці російської держави з переслідування проукраїнського населення в Криму, щодо прокурорів у цих процесах, щодо слідчих, поліцейських, співробітників центру з протидії екстремізму”.

За словами Ігоря Поночовного, з погляду українського правосуддя правопорушення скоїли також посадовці органів окупаційної влади, які причетні до присвоєння української державної та приватної власності.

Юна Потьомкіна стверджує, що нинішній законопроєкт про перехідний період був істотно перероблений після консультацій із правозахисними організаціями, міжнародними структурами та самими жителями тимчасово окупованих територій.

Утім, менеджерка з адвокації Центру прав людини ZMINA Олена Луньова критично відгукується про документ і вказує на низку невизначеностей у ньому.

“Насправді його текст структурно не особливо відрізняється від попередньої, червневої версії. Ніякого відкритого обговорення не проводилося, водночас далеко не всі пропозиції нашої організації та інших враховано, і ми сподіваємося на широку дискусію в парламенті, щоб ще трохи змінити законопроєкт. Наші зауваження, зокрема, стосувалися того, що цей документ у питаннях відповідальності, наприклад, посилається на ще не написані й не подані законопроєкти.

Тобто відбувається юридична невизначеність: не зовсім зрозуміло, як ці норми працюватимуть. І таких норм там чимало. Зокрема, не зовсім зрозуміло, кого слід вважати жертвами збройного конфлікту – немає визначення, а це буде дуже дискусійне й важливе питання. Що таке перехідні адміністрації? Багатьох визначень не вистачає”.

Своєю чергою український юрист-міжнародник, експредставник президента України в Автономній Республіці Крим Борис Бабін бачить у цьому законопроєкті прогрес, хоча і визнає, що законодавцям ще є над чим попрацювати.

“Цей законопроєкт є за що критикувати, але не слід забувати, що це вже друга спроба. Перший варіант був розкритикований у пух і прах, і небезпідставно. Зараз я можу сказати, що в нинішній редакції цей документ з імовірністю в 99,9% ухвалений не буде, тобто ще підуть суттєві доопрацювання. Так, у блоці про перехідне правосуддя, який сам собою збалансований, нічого не говориться про загальнокримінальну злочинність, а вона поширеніша, ніж політична чи пов’язана з окупацією. Головне, що мені не подобається, – посилальні норми на важливих позиціях: мовляв, це буде врегульоване пізніше. Але навіщо регулювати окремо, якщо мета в цьому випадку амбітна – ухвалити спільний законопроєкт про реінтеграцію та деокупацію? Там має бути все, інакше роботу не можна вважати зробленою”.

Окрім того, за оцінкою Бориса Бабіна, скасування низки попередніх нормативних актів, що передбачається цим законопроєктом, може нашкодити міжнародним позовам України проти Росії, якщо документ ухвалять у нинішньому вигляді.

Олена Ремовська, Крим.Реалії

(Текст підготував Владислав Ленцев)