Гармонізація юрисдикції МКС щодо злочину агресії: заклик до держав-учасниць скористатися можливістю для реформування

Ми з повагою закликаємо всі держави-учасниці вжити необхідних заходів для внесення змін до юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо злочину агресії. Міжнародна спільнота потребує ефективної правової бази, яка дозволить покласти край безкарності і буде стримувати керівництво держав від розв’язування агресивних війн і вчинення інших актів агресії.

Для досягнення цих цілей МКС повинен мати можливість переслідувати злочин агресії на тих самих умовах, які застосовуються до трьох інших основних міжнародних злочинів. Акти агресії з боку окремих держав в останні роки стали гірким свідченням того, наскільки нагальною і необхідною є ця реформа. Тому держави-учасниці мають скористатися можливістю, яка відкриється перед ними у 2025 році, щоб усунути прогалини в юрисдикції МКС щодо злочину агресії.

Чинна правова база для переслідування злочину агресії є надто обмеженою, що породжує

кричущі прогалини в притягненні винних до відповідальності. Злочин агресії — це злочин
керівництва, який вчиняють особи, “спроможні фактично здійснювати контроль за політичними
чи військовими діями держави або керувати ними”. МКС — міжнародний суд із глобальним
підходом до правосуддя, який є найбільш придатним і легітимізованим органом для судового
переслідування посадовців найвищого рівня, відповідальних за вчинення злочинів, — повинен
мати змогу ефективно боротися з безкарністю за “найтяжчі злочини, що викликають
занепокоєння всього міжнародного співтовариства”. Утім, через обмежувальний юрисдикційний
режим, передбачений статтею 15bis Римського статуту щодо злочину агресії, МКС наразі в
більшості випадків не може цього робити.

У випадку трьох інших основних злочинів, коли МКС розпочинає розслідування за власної
ініціативи або за направленням від держави-учасниці, стаття 12 Римського статуту надає йому
юрисдикцію, якщо злочин було вчинено на території або громадянином держави-учасниці або
держави, що подала заяву про визнання юрисдикції МКС ad hoc. Це також стосується злочинів,
вчинених громадянами держав, що не є сторонами Статуту, якщо ці злочини були скоєні на
території держави-учасниці. Але у випадку злочину агресії МКС не має права здійснювати
юрисдикцію щодо громадян держав, які не є сторонами Статуту, або щодо злочинів, скоєних на
території таких держав (стаття 15bis(5)), за винятком ситуацій, переданих на розгляд Суду Радою
Безпеки ООН (стаття 15ter).

Це положення застосовується навіть у разі, коли держава-учасниця стала об’єктом нападу з боку держави, що не приєдналася до Статуту. Ба більше, держави-учасниці можуть зробити заяву про невизнання юрисдикції Суду (стаття 15bis(4)). Хоча Рада Безпеки ООН зберігає повноваження щодо передачі справ до МКС (стаття 15ter), агресія РФ проти України наочно продемонструвала, що існує високий ризик блокування такої передачі через використання права вето постійними членами Ради — як з метою перешкоджання розгляду справ, пов’язаних із власною державою, так і справ, які стосуються союзників такої держави.

Таким чином, чинна правова архітектура фактично залишає за найпотужнішими державами
(відповідно до статті 15ter) право вирішувати, чи може бути притягнуто до відповідальності за
злочин агресії керівників держав, які не підпадають під дію статті 15bis.

Держави-учасниці повинні зробити виправлення цієї неприпустимої ситуації своїм безумовним
пріоритетом. Це надзвичайно важливо лише для стримування керівництва держав від розв’язування агресивних війн і вчинення інших актів агресії проти інших країн, а й для посилення захисту держав, які ризикують стати жертвами агресії. Лише зміна юрисдикційного режиму Римського статуту щодо злочину агресії здатна забезпечити ефективний захист державучасниць від злочинів, учинених проти них, і надати МКС реальну можливість притягати винних до відповідальності. Ця поправка також має вирішальне значення для притягнення до
відповідальності осіб, винних у заподіянні масштабних страждань цілим народам — як солдатам
з обох боків, так і цивільному населенню, що стало мішенню нападів. Не всі ці дії можуть бути
кваліфіковані як воєнні злочини, але вони є невід’ємною складовою самого злочину агресії.
Зрештою, з огляду на послідовність і легітимність міжнародної системи правосуддя, її структура
має забезпечувати не вибіркове правосуддя у поодиноких випадках, а послідовне та універсальне
дотримання заборони злочину агресії — без подвійних стандартів і винятків.

У резолюції, ухваленій у 2010 році (RC/Res. 6(4)), держави-учасниці зобов’язалися переглянути
положення щодо злочину агресії в 2025 році. Отже, можливість усунути прогалини в юрисдикції
Суду щодо цього злочину вже невдовзі стане реальністю. Ми закликаємо держави-учасниці
скористатися цією нагодою, гармонізувавши умови здійснення юрисдикції МКС щодо злочину
агресії з тими, що застосовуються до інших основних міжнародних злочинів. Ми наголошуємо
на необхідності забезпечення прозорого й інклюзивного підходу до гармонізації, який би
відповідав важливості поставленого завдання.

За підтримки:

• Action des Chrétiens Activistes des Droits de l’Homme à Shabunda (ACADHOSHA)
• Africa Legal Aid (AFLA)
• Aotearoa Lawyers for Peace
• Armenian United Nations Association
• Asociación Española para el Derecho Internacional de los Derechos Humanos
• Atrocities Watch Africa
• A world without chemical and biological weapons-www
• Baltimore Nonviolence Center
• Basel Peace Office
• Center for Truth and Justice
• Citizens for Global Solutions
• Civil Rights Defenders
• Crimean Human Rights Group
• CRIMEASOS
• Democracy Today
• European Center for Constitutional and Human Rights, e.V.
• Global Institute for the Prevention of Aggression
• Global Justice Group
• Global Justice Intelligence Eyes
• Global Rights Compliance
• Guinean National Coalition for the ICC
• Human Rights Center ZMINA
• Human Rights Defenders Solidarity Network – Uganda
• Human Rights Platform
• International Community for Georgia Development and the Progress
• International Federation for Human Rights (FIDH)
• Iranian Center for International Criminal Law
• Just Access e.V.
• Justice Call
• Keen and Care Initiative (KCI), Nigeria
• Kenya Human Rights Commission (KHRC)
• Kenyan Section of the International Commission of Jurists (ICJ)
• Kharkiv Anticorruption Center
• Kurdish Organizations Network Coalition for the International Criminal Court (KONCICC)
• Kurdistan Organizations Network to Abolish Nuclear and Mass Destruction Weapons
• Kurdocide Watch-CHAK
• Kurdistan without Genocide
• Life campaign to abolish the death sentence in Kurdistan
• Manawa Organization for Martyrs & Anfal’s Inquiry
• Media Initiative for Human Rights
• National Forum for Human Rights, Yemen
• Nonviolence International
• Norwegian Helsinki Committee
• Norwegian Section of the International Commission of Jurists (ICJ)
• Office of the Youth in Maritime (YIMO)
• Open Society Justice Initiative
• Organization Against Weapons of Mass Destruction in Kurdistan
• Organization of the Justice Campaign
• Parliamentarians for Global Action
• Peace Action WI
• Permanent Peace Movement, Lebanon
• Platform for Peace and Humanity
• REDRESS
• Regional Advocacy for Women’s Sustainable Advancement (RAWSA) Alliance for African & Arab States
• RootsAction.org
• Synergy for Justice
• The Reckoning Project
  Ukrainian Helsinki Human Rights Union
• Ukrainian Legal Advisory Group
• UNASCAD (Union des Amis Socio Culturels d’Action en Developpement), Haiti
• United Nations Association of Chad
• United Nations Association of Estonia
• United Nations Association of Sweden
• Universal Peace and Violence Amelioration Centre (UPVAC)
• U.S. Section, Women’s International League for Peace and Freedom
• Visionary Ethics Foundation (VEF)
• World BEYOND War
• World Federalist Movement – Institute for Global Policy
• Youth for Peace and Dialogue between Cultures