Понад 10 років живе в Україні та виступає проти агресії РФ: правозахисники закликають надати статус біженця Івану Борисову
Правозахисники закликають надати статус біженця росіянину Івану Борисову, якому в РФ загрожує тюремний строк.
Брюссель, 14 серпня 2025 року. Європейські та українські правозахисні організації цим листом звертаються до української влади з проханням надати статус біженця Івану Борисову — російському продюсеру освітніх відео, який вже багато років мешкає в Україні, одружений з громадянкою України понад 10 років та який публічно критикував агресію Росії проти України. Івана Борисова, чий стан здоров’я поступово погіршується через позбавлення волі з незрозумілих причин, наразі утримують на Миколаївщині. Це трапилося в результаті того, що Державна міграційна служба позбавила його посвідки на постійне місце проживання. Правозахисні організації заявляють, що цей випадок не поодинокий, бо міграційні органи неодноразово вже порушували закон та міжнародні стандарти під час війни.
“Державна міграційна служба України в цьому випадку порушує Конституцію України та Європейську конвенцію з прав людини”, — вважає Віллі Фотре, президент брюссельської громадської організації “Права людини без кордонів”.
“Якщо Україна бажає мати підтримку Європи, вона має виконувати свої зобов’язання щодо прав людини, як будь-який член Ради Європи”, — додав він.
Івану Борисову загрожує можлива екстрадиція до Росії, де його засудили до тюремного ув’язнення за його відкриту боротьбу проти російського вторгнення в Україну. Правозахисні організації в Україні заявляють, що
“Іван Борисов підтримує нашу оборону від російської агресії, тож його екстрадиція рівнозначна смертному вироку. Він був законослухняною людиною, намагався виконувати закони, але, наразі він зазнає переслідувань через своє російське громадянство”, — заявив Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи.
Передумови справи
Іван Борисов народився 3 вересня 1979 року в місті Кіров, Росія. З 16 серпня 2011 року він одружений на громадянці України Марині, подружжя мешкало у Дніпрі. У 2018 році Іван Борисов отримав посвідку на постійне проживання від міграційної служби України на підставі свого шлюбу з громадянкою України.
Працівники міграційних органів позбавили Івана Борисова його посвідки на постійне проживання в Україні та затримали його 11 червня 2025 року, коли він та його дружина відповіли на запрошення з’явитися для розгляду його заяви на отримання статусу біженця.
У 2021 році Іван Борисов не зміг отримати новий російський паспорт, бо консульство в Одесі відмовилося його видати. Українська міграційна служба тоді запевняла, що він може легально проживати в Україні за посвідкою на постійне проживання, навіть із простроченим паспортом. Але після досягнення ним 45 років у 2024-му посвідку потрібно було замінити, що виявилося неможливим без чинного паспорта РФ. Борисов подав заяву на статус біженця, проте її не розглянули.
У 2025 році російський суд засудив його до чотирьох років ув’язнення за публічну підтримку України. Після цього він повторно намагався отримати статус біженця в Україні, але отримав усну відмову. Невдовзі міграційні органи позбавили його посвідки на проживання й 11 червня затримали, визнавши “нелегальним іноземцем” і зобов’язавши покинути країну. З того часу Борисов утримується в Миколаївському ПТПІ, де, за його словами, зазнає переслідувань та знущань.
Цю заяву підтримали:
Міжнародна організація “Права людини без кордонів” (Бельгія)
CAP/Свобода совісті (Франція)
Фонд Ноодт (Нідерланди)
Гельсінський комітет з прав людини в Сербії
Форум релігійної свободи — Європа (Австрія)
Євгеній Захаров, директор Харківської правозахисної групи (Харків-Київ-Суми-Миколаїв)
Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод (Київ)
Олександр Павліченко, виконавчий директор ГС “Українська Гельсінська спілка з прав людини”
Тетяна Печончик, голова правління Правозахисного центру ZMINA (Київ)
Сергій Буров, виконавчий директор Освітнього дому прав людини — Чернігів
Наталія Кожина, виконавчий директор Правозахисної групи “СІЧ” (Дніпро)
Борис Захаров, виконавчий директор БФ “Людина і право”
Олег Цвілий, директор ГО “Захист полонених України” (Київ)
Володимир Березін, голова правління ГО “БАХМАТ” (Донецька область)
Інга Дудник. виконавчий директор громадської організації “Територія успіху” (Кропивницький)
Ігор Котелянець, голова громадської організації “Асоціація родичів політв’язнів Кремля” (Київ)
Юрій Луканов, незалежний журналіст
