Правозахисники рекомендують владі доопрацювати законопроєкт 7290

До Комітету Верховної Ради України 

з питань правоохоронної діяльності

ЗВЕРНЕННЯ

Ми, представники Коаліції “Україна. П’ята ранку”, звертаємося до вас із приводу реєстрації та розгляду проєкту закону “Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України” (р.н. 7290).

Попри те що на території України дев’ятий рік триває збройний конфлікт, на законодавчому рівні все ще продовжуються дискусії щодо змін до Кримінального кодексу України стосовно найтяжчих міжнародних злочинів. Із 2014 року в Криму та на Донбасі фіксувалися факти скоєння воєнних злочинів, правова кваліфікація яких була обмеженою статтею 438 Кримінального кодексу України. Після 24 лютого 2022 року масштаби скоєних злочинів лише збільшились, а можливості правоохоронних органів України з погляду правової кваліфікації діянь залишилися незмінними.

15 квітня 2022 року у Верховній Раді України був зареєстрований законопроєкт “Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України” (р.н. 7290). У пояснювальній записці до тексту наголошується на міжнародному збройному конфлікті на території України та масових порушеннях міжнародного права, які вчиняються Російською Федерацією в поточних умовах. 

Загалом, погоджуючись із нагальністю змін, які мають бути внесені до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, ми змушені констатувати, що проєкт містить суттєві недоліки, які в разі ухвалення законопроєкту в поточній редакції матимуть негативний вплив на правосуддя в справах щодо вчинення найтяжчих міжнародних злочинів у контексті триваючої агресії російської федерації.

Серед значних недоліків можна виділити такі:

• Проєкт не містить положень, які стосуються можливості притягнення до відповідальності осіб за скоєння воєнних злочинів у межах командної відповідальності, а запропонована проєктом стаття 422-2 КК України як альтернатива командної відповідальності не охоплює особливостей притягнення до відповідальності військових командирів та цивільних начальників за вчинені найтяжчі міжнародні злочини.
• Формулювання статті 436 КК України, яке пропонується, не охоплює ситуацію збройного конфлікту міжнародного характеру. Водночас досить широкою категорією є “публічні заклики”, яка не дає правової визначеності тому, які саме дії особи підпадатимуть під кваліфікацію цієї статті.
• Формулювання статті 437 КК України закріплює необмежений потенційний склад суб’єктів злочину агресії, як і закріплено наразі в чинному формулюванні. Такий підхід суперечить міжнародному праву та положенням Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
• Відсутнє положення, яке стосується можливості запровадження в Україні інституту універсальної юрисдикції. Зокрема, йдеться про норми щодо можливостей притягнення до відповідальності в Україні іноземців, які скоїли найтяжчі міжнародні злочини поза територією України. У такому разі Україна обмежує свої можливості для співпраці з іншими країнами в питаннях міжнародного правосуддя, зокрема щодо використання власного досвіду притягнення до відповідальності за найтяжчі міжнародні злочини стосовно інших подій.

На думку Коаліції “Україна. П’ята ранку”, ухвалення проєкту закону  (р.н. 7290) в поточній редакції може негативно вплинути на процеси притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні найтяжчих міжнародних злочинів. 

Отже, ми звертаємося до Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності з проханням за результатами розгляду комітетом проєкту закону “Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України” (р.н. 7290) рекомендувати ухвалити його в першому читанні за основу з подальшим доопрацюванням комітетом до другого читання.

Додаток: позиція організацій Коаліції “Україна. П’ята ранку” щодо проєкту закону “Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України” (р.н. 7290) (на 3 арк).

Фото обкладинки: Reuters