Спільна позиція ОГС, що працюють у сфері прав людини, щодо залучення до процесу консультацій з Урядом України на шляху вступу України до Європейського Союзу | Центр прав людини ZMINA

Спільна позиція ОГС, що працюють у сфері прав людини, щодо залучення до процесу консультацій з Урядом України на шляху вступу України до Європейського Союзу

A+ A-

Українське громадянське суспільство є рушійною силою у процесах вступу до Євросоюзу та загального реформування держави. Це неодноразово підтверджували європейські партнери у Звітах про розширення та публічних виступах. Ми як спілка правозахисних організацій вітаємо старання Уряду залучати громадянське суспільство до процесу вступу України до ЄС, зокрема, через створення Робочих груп за відповідними переговорними розділами. Попри це, ми вважаємо нинішній формат консультацій формальним, фрагментованим і неефективним. Оскільки Кластер І “Основи”, до роботи над яким залучені правозахисні Організації-підписанти цієї Спільної позиції, є найважливішим і визначає загальний темп вступу України до Євросоюзу, ми пропонуємо внести покращення у процес залучення Урядом громадянського суспільства, що працює у сфері прав людини. 

Оцінка досвіду участі Організацій в роботі Робочих групах за Розділами 23 “Судова влада та основоположні права” і 24 “Юстиція, свобода і безпека”

Задля ефективності та інклюзивності процесу вступу України до Європейського Союзу, Постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2024 року було створено Робочі групи за відповідними розділами переговорної рамки ЄС-Україна. Хоча робота деяких з цих Робочих груп відзначилася кращою ефективністю, Робочі групи за Розділами 23 і 24 ознаменували радше формальність цього консультаційного процесу. З огляду на досвід участі у цих Робочих групах, ми виділяємо такі наявні проблеми, що потребують вирішення задля покращення процесу консультацій між Урядом України та громадянським суспільством:

  1. Формальність без реального впливу: Консультації мали переважно формальний характер і не передбачали реального впливу громадянського суспільства на ухвалення рішень. Фінальні рішення та документи не відображали змісту консультацій та висловлених рекомендацій громадськості, зокрема щодо необхідності врахування чинника війни та її правових й гуманітарних наслідків при формуванні Дорожніх карт. Деякі з консультацій включали лише презентацію вже сформованих рішень (зокрема, Дорожніх карт), а не справжні обговорення. Врешті, спостерігалась недостатня комунікація та взаємодія між Урядом та ОГС: консультації радше були паралельними монологами, а не ґрунтовним діалогом. 
  2. Відсутність прозорості консультацій: Матеріали поширювалися фрагментарно, процес обговорень не документувався належним чином, не було публічного доступу до порядків денних, результатів чи зведених таблиць врахованих/неврахованих пропозицій та правок.
  3. Несистематичність консультацій: Відсутній графік проведення консультацій, що призвело до їх несистематичності та нерегулярності. Кількість проведених консультацій щодо Розділу 23 була недостатня для поглибленого обговорення наявних проблем. До того ж, на проведення консультацій не відводилося достатньо часу. 
  4. Нерозуміння мети консультацій: Процес не відображав чіткого розуміння Урядом цілі консультацій, адже Уряд повсюдно намагався пришвидшити їх, аргументуючи обмеженнями у часі. У той же час, консультації потрібні для узгодження чітких кроків подальших реформ, а не для задоволення формальних вимог європейських партнерів.
  5. Вибірковість пріоритетності тем консультацій: Питання боротьби з корупцією та судової реформи, зокрема в межах Робочої групи щодо функціонування демократичних інституцій (ФДІ), отримали більшу увагу порівняно зі сферою прав людини, попри важливість останньої теми з огляду на ситуацію, що склалась у країні. 
  6. Фрагментація участі ОГC: Спектр залучених ОГС не був всеохопним. Академічна спільнота не була достатньо представлена. Відсутня координація, яка б дозволила говорити єдиним голосом. 

Наші рекомендації щодо організації консультацій між Урядом України та правозахисними ОГС

  1. Затвердження стандартів консультацій: Спільно з Мін’юстом та іншими ЦОВВ розробити та затвердити мінімальні стандарти консультацій, зокрема формат, строки, правила участі, механізми зворотного зв’язку.
  2. Відкритість процесу: Забезпечувати завчасний доступ до всіх документів, які обговорюються в Робочих групах — проєктів дорожніх карт, супровідних документів, а опісля — звітів щодо предмету консультацій та протоколів зустрічей.
  3. Звітування та зворотній зв’язок: Надавати зведені таблиці врахування пропозицій ОГС з позначками “враховано / частково враховано / не враховано” та обґрунтуванням.
  4. Створення графіку консультацій: Створити публічний календар консультацій, синхронізований з етапами проведення реформ згідно з дорожніми картами й етапами ухвалення нормативних актів.
  5. Участь у нормопроєктуванні: Залучати ОГС не лише на етапі обговорення, але й до розробки нормативних документів — наприклад, стратегій, законопроєктів, підзаконних актів (через спільні робочі групи з профільними ЦОВВ).
  6. Посилення регіонального голосу: Залучати локальні організації та спільноти до консультацій.
  7. Масштабування процесу реформування держави: Уряду варто зрозуміти, що процес євроінтеграції — це не лише про наближення наших стандартів до європейських, але про покращення загального добробуту країни та її громадян. Тому ми настійливо рекомендуємо включати ширший спектр реформ до процесу євроінтеграції, зокрема тих, що необхідні для забезпечення реінтеграції тимчасово окупованих територій України, внутрішньо  переміщеного населення, загальних питань війни, тощо.

Організації-підписанти цієї Спільної позиції вважають, що повноцінне залучення ОГС Урядом України на етапі євроінтеграції надасть процесу вступу до Європейського Союзу легітимності та підвищить довіру громадян, оскільки ОГС виступають представниками суспільної думки. Таким чином Україна забезпечить стійку громадську підтримку євроінтеграції, а також перешкодить розвитку євроскептицизму серед різних прошарків населення, втоми від євроінтеграції та можливому відкату реформ, як відбувається в інших, вже чинних, країнах-членкинях Євросоюзу. Повноцінна участь ОГС у процесі євроінтеграції України є запорукою сталості вступу країни до ЄС.

Центр прав людини ZMINA

Правозахисний ЛГБТ Центр “Наш світ”

ГО Центр “Соціальна Дія” 

ГО “Лабораторія цифрової безпеки”

Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем”

Центр аналізу політики “Зміст”

Fight For Right 

Ромський жіночий фонд “Чіріклі”

Ukrainian Legal Advisory Group

Експертна група “Сова”

ГО “Театр змін”

FREERIGHTS

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: