Спільна позиція правозахисників щодо Дорожньої карти з верховенства права

Ми, організації громадянського суспільства, що працюють у сфері захисту прав людини, вітаємо ухвалення Дорожніх карт з верховенства права та функціонування демократичних інституцій, які охоплюють поетапні змістовні кроки, необхідні для європейської інтеграції України. Наближення норм українського законодавства до директив та актів Європейського Союзу є важливою частиною руху України до ЄС.

Водночас ми пропонуємо врахувати рекомендації правозахисної спільноти, викладені в Тіньовому звіті до розділу 23 “Правосуддя та фундаментальні права” Звіту Європейської комісії щодо України у 2023 році, а також в аналогічному Тіньовому звіті до розділів 23 і 24 за 2024 рік (очікується публікація), та в подальшій роботі щодо виконання Дорожніх карт конкретизувати заходи, які Уряд України має здійснити в межах роботи над першим переговорним кластером, серед іншого врахувавши умови повномасштабного вторгнення Росії в Україну і пов’язані виклики.

Ми пропонуємо низку додаткових кроків до таких ключових напрямів Дорожньої карти з верховенства права, як розділ ІІІ “Основоположні права” та частково розділ IV “Юстиція, свобода та безпека”. Їхнє врахування дозволить не лише якісніше виконати передбачені заходи, а й забезпечити системне просування України до ЄС та впровадження сталих змін у сфері прав людини навіть в умовах воєнного часу.

До розділу ІІІ “Основоположні права” надаємо такі рекомендації:

1. Рамка прав людини

• Оновити Національну стратегію у сфері прав людини з урахуванням наслідків широкомасштабної російської збройної агресії та змісту затверджених Дорожніх карт, беручи до уваги пропозиції громадянського суспільства. Розробити та затвердити план заходів з реалізації стратегії.
• Внести зміни до законопроєкту № 13181 про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з урахуванням міжнародних стандартів, зокрема Паризьких принципів. Забезпечити прозору процедуру обрання і призначення Омбудсмана, залучаючи громадянське суспільство, відкоригувати перелік суб’єктів, щодо яких Уповноважений здійснює контроль, та внести зміни до статті 12 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” з метою захисту незалежності інституції та унеможливлення звільнення Уповноваженого під час воєнного стану через спрощену процедуру на підставі висловлення недовіри.

2. Запобігання катуванням та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню

• Гармонізувати визначення суб’єкта скоєння злочину катування в статті 127 Кримінального кодексу України з міжнародними стандартами: спеціальним суб’єктом злочину “катування” має бути визначено виключно державну посадову особу чи іншу особу, яка виступає як офіційна.
• Забезпечити ефективність досудового розслідування за ст. 127 КК України (катування). Розширити штат слідчих ДБР, які спеціалізуватимуться на справах про катування.
• Забезпечити належне фінансування Національного превентивного механізму та компенсацію витрат для фахівців, залучених до здійснення моніторингових візитів, зокрема з-поміж представників організацій громадянського суспільства (ОГС).

3. Протидія дискримінації, мові ворожнечі й злочинам на ґрунті ненависті

• Уніфікувати перелік захищених від дискримінації ознак у різних законодавчих актах і розробити наскрізну політику запобігання всім виявам дискримінації відповідно до підходу ЄС і Загальнополітичної рекомендації Європейської комісії проти расизму та нетерпимості (ЄКРН) № 7.
• Доопрацювати та ухвалити законопроєкт № 13597 щодо відповідальності за дискримінаційні дії з мотивів нетерпимості для відповідності Рамковому рішенню ЄС 2008/913/JHA. Важливими є зміни щодо визначень і криміналізації злочинів нетерпимості, крайніх виявів мови ворожнечі й скасування строку давності для таких злочинів.
• Розробити законодавство для захисту прав потерпілих від злочинів ненависті, імплементувавши Директиву 2012/29/ЄС.
• Ухвалити законопроєкт № 12252 про зареєстровані партнерства та розробити нормативно-правову базу для визнання одностатевих шлюбів в Україні.
• Створити централізовану систему збору, обміну та аналізу дезагрегованих даних про дискримінацію та злочини на ґрунті ненависті для ефективного розслідування і вироблення політики захисту від діянь, скоєних з мотивів нетерпимості.

4. Права дитини

• Внести зміни до законодавства України з метою уникнення дублювання інформації, яка міститься в різних реєстрах і системах збору даних про депортованих або примусово переміщених дітей (зокрема, тих, що передбачені законами № 4071 і 3999).
• Змінити закон № 4250 щодо надання закладами освіти реабілітаційних послуг (реабілітаційної допомоги), який передбачає надання таких послуг не лише дітям, а й дорослим. Це суперечить Конвенції ООН про права дитини, принципам захисту дитини від шкоди та Декларації про безпеку шкіл.

5. Свобода вираження поглядів, свобода та плюралізм медіа

• Скасувати інформаційний телемарафон “Єдині новини”, посилити медіаплюралізм і забезпечити безперешкодний доступ журналістів до Верховної Ради України (зокрема, шляхом підписання законопроєкту № 11321).
• Забезпечити захист журналістів: ефективно розслідувати випадки тиску, нападів і переслідувань журналістів, унеможливити отримання прихованого доступу до комунікаційних даних журналістів та їхньої геолокації, посилити захист і конфіденційність журналістських джерел, створити програми страхування журналістів в умовах ведення бойових дій.
• Змінити “закон про олігархів“ відповідно до висновків Венеційської комісії, щоб запобігти його використанню як інструменту політичного тиску, зокрема в контексті обмеження на володіння медіа.

6. Свобода зібрань та об’єднань

• Змінити закон № 3841 “Про публічні консультації” в частині набрання чинності через рік після закінчення воєнного стану, передбачити проведення консультацій щодо депутатських законопроєктів.
• Ефективно розслідувати напади та інші форми тиску на правозахисників і громадських активістів.

7. Процесуальні права обвинувачених та підозрюваних осіб у кримінальному процесі, права потерпілих від злочинів

• Формувати статистику порушення презумпції невинуватості як етичної категорії в роботі дисциплінарних органів правопорядку та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, а також уніфікувати етичні кодекси органів правопорядку.
• Удосконалити процедуру заочного розслідування та засудження (in absentia), створивши механізм перегляду справи ex novo, якщо особа дізнається про наявність вироку і не погоджується з його змістом.
• Удосконалити процедуру участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, усунувши технічні збої, для забезпечення правосуддя в зонах бойових дій чи наближених до них.
• Змінити законодавство щодо правового статусу потерпілих і свідків, обсягу їхніх прав і процесуальних можливостей відповідно до Директиви ЄС 2012/29, зокрема мінімізувавши контакт кривдника й постраждалого в суді.

8. Захист персональних даних

• Доопрацювати й ухвалити законопроєкт № 8153 про захист персональних даних з урахуванням положень Регламенту 2019/679.

9. Гендерна рівність та запобігання насильству проти жінок

• Імплементувати Директиву ЄС 2023/970 щодо рівної оплати праці чоловіків і жінок.
• Ухвалити законопроєкт № 12297 для повної імплементації положень Стамбульської конвенції, зокрема щодо поняття кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством, встановлення відповідальності за незаконне переслідування (сталкінг), оновлення редакцій статей щодо відповідальності за вчинення домашнього насильства, зґвалтування та інше, вдосконалення процедури притягнення особи до відповідальності за вчинення такої протиправної поведінки тощо.
• Доопрацювати й ухвалити законопроєкт № 11300 (або 11300-1) для протидії сексизму у виборчих процесах і забезпечення збалансованого представництва жінок і чоловіків у парламенті та місцевих радах.
• Імплементувати Акт про цифрові послуги для покращення протидії гендерно зумовленому онлайн-насильству.

10. Права осіб з інвалідністю

• Передбачити в плані дій до Стратегії реформування психоневрологічних, інших інтернатних закладів та деінституціоналізації догляду за повнолітніми особами з інвалідністю та особами старшого віку до 2034 року чіткі показники і бюджет. Переглядати й втілювати його зі залученням громадських організацій.
• Запровадити принципи розумного пристосування та надання підтримки на відповідні заходи згідно зі стандартами Директиви Ради 2000/78/ЄС. Забезпечити захист людей з інвалідністю від дискримінації у сфері праці, визнавши “відмову від розумного пристосування” формою дискримінації за ознакою інвалідності.
• Зосередитися на конкретних заходах, яких можна досягнути до 2027 року, до прикладу на забороні запровадження нових недоступних для людей з інвалідністю послуг, будівництві інфраструктури без дотримання принципів безбар’єрності тощо.

11. Права осіб, що належать до національних меншин

• Уточнити перелік мов, які підпадають під дію Європейської хартії міноритарних та регіональних мов, у законопроєкті про зміни до закону про ратифікацію хартії в Україні після консультацій з фахівцями та представниками національних меншин.
• Змінити законодавство, щоб передбачити чіткі та обґрунтовані часові межі щодо обмеження в правах осіб, які належать до російської національної меншини, та на використання російської мови в публічній сфері.
• Виконати рекомендації Венеційської комісії щодо закону про національні меншини в повному обсязі. Вдосконалити законодавство в інклюзивний спосіб, залучаючи представників усіх національних меншин. Напрацювати в законі дієві механізми захисту прав національних меншин.

12. Право власності

• Включити механізми компенсації за пошкодження нерухомого майна, що відбулося внаслідок збройної агресії проти України в період до 24 лютого 2022 року, а також для об’єктів на тимчасово окупованих територіях України.

До розділу IV “Юстиція, свобода та безпека” ми надаємо такі рекомендації:

1. Протидія торгівлі людьми

• Передбачити в законодавстві кримінальну відповідальність юридичних осіб за злочин торгівлі людьми та створити посаду незалежного доповідача з питань торгівлі людьми.
• Уніфікувати механізми збору статистики щодо торгівлі людьми правоохоронними органами й судами та забезпечити онлайн-подання заяви на статус постраждалої особи.

2. Міграційна політика

• Передбачити процедуру отримання українського паспорта громадянами Росії та Білорусі, які проживають на території України протягом довгого часу, без необхідності отримання відмови від свого першого громадянства безпосередньо в країні походження.
• Забезпечити повноцінну реалізацію прав шукачів захисту, зокрема права на прийняття заяв на притулок, працевлаштування та збереження документів.

Участь громадянського суспільства в реалізації Дорожньої карти

Ми закликаємо уряд забезпечити:

1. Системну участь ОГС у підготовці законопроєктів, стратегій і планів дій, зокрема через включення до робочих груп, подальший фактичний розгляд рекомендацій, прозоре врахування наданих правок з аргументацією щодо кожної.
2. Активне просування необхідних євроінтеграційних законопроєктів серед депутатів Верховної Ради України задля швидкого ухвалення цих документів.
3. Зворотний зв’язок у форматі публічних таблиць врахування пропозицій.

Центр прав людини ZMINA

Правозахисний ЛГБТ Центр “Наш світ”

ГО “Центр “Соціальна Дія”

ГО “Лабораторія цифрової безпеки”

Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем”

Центр аналізу політики “Зміст”

Ромський жіночий фонд “Чіріклі”

Ukrainian Legal Advisory Group

Експертна група “Сова”

ГО “Театр змін”

FREERIGHTS