Заява українських громадських організацій щодо зустрічі Генсека ООН Антоніу Гутерреша з Владіміром Путіним

24 жовтня 2024 року Генеральний секретар ООН прибув до Казані, Росія, на участь у саміті БРІКС. Під час візиту він особисто зустрівся з президентом РФ Владіміром Путіним для обговорення питань щодо України. Варто зазначити, що 17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт Владіміра Путіна. Така зустріч не лише підриває авторитет МКС і непорушність міжнародного правосуддя, але й ставить під сумнів цінності ООН.

Заступник прессекретаря ООН Фархан Хак прокоментував, що “ця зустріч має велике значення для роботи Організації Об’єднаних Націй, оскільки країни БРІКС представляють близько половини населення світу“.

Втім, візит Генерального секретаря ООН до Росії є не лише політично контраверсійним, а й знецінює основоположні принципи, якими повинна керуватися ООН – організація, яку пан Гутерреш очолює. Це особливо стосується персональної зустрічі пана Гутерреша з Путіним.

Ми засуджуємо такі дії зі сторони Антоніу Гутерреша, адже у 2013 році були затверджені керівні принципи, що регулюють можливі зустрічі співробітників Секретаріату ООН з особами, на яких Міжнародним кримінальним судом видано ордери на арешт. Генеральний секретар передав ці вказівки Голові Генеральної Асамблеї та Голові Ради Безпеки.

Згідно із затвердженими ООН керівними принципами:

• Зустрічі між посадовими особами ООН та особами, на яких Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт, повинні обмежуватися лише тими, які є строго необхідними для здійснення основних видів діяльності, передбачених мандатом ООН.
• Слід уникати присутності посадових осіб ООН на будь-яких церемоніях або подібних заходах, в яких присутня така особа. Також необхідно утримуватися від звичайних візитів ввічливості.
• Якщо зустрічі є абсолютно необхідними, слід, за можливості, намагатися взаємодіяти з особами тієї ж групи чи сторони, на яких не поширюється ордер на арешт, виданий Міжнародним кримінальним судом.

У коментарях до цих принципів зазначено, що “як правило, не повинно бути зустрічей між посадовими особами ООН та особами, на яких видано ордери на арешт Міжнародним кримінальним судом“.

Виняток передбачений лише один: “За виняткових обставин може виникнути потреба у безпосередній взаємодії з особою, на яку видано ордер на арешт Міжнародним кримінальним судом. Якщо це необхідно для виконання важливої діяльності, санкціонованої ООН, пряма взаємодія з такою особою може відбуватися лише в необхідному обсязі“.

Водночас “рішення про те, чи є зустріч суворо необхідною для здійснення діяльності, санкціонованої ООН, […] має прийматися після ретельного розгляду всіх обставин“.

З огляду на публічні заяви представників ООН, не простежується навіть спроби обґрунтувати візит пана Гутерреша до Росії та його зустріч з Путіним як частину “важливої діяльності, санкціонованої ООН“. Також відсутня інформація про те, що рішення про цей візит і зустріч було прийняте “після ретельного розгляду всіх обставин“.

Навпаки, наявна інформація дає підстави вважати, що представники ООН скористалися загальним поясненням, зокрема тим, що це має велике значення для ООН, оскільки “країни БРІКС представляють близько половини населення світу“. Це загальне виправдання жодним чином не враховує ситуацію присутності на заході особи, яка звинувачується Міжнародним кримінальним судом у вчиненні воєнних злочинів. Таким чином, візит пана Антоніу Гутерреша можна розцінювати як ігнорування положення про те, що “слід уникати присутності посадових осіб ООН на будь-яких церемоніях або подібних заходах, в яких бере участь будь-яка така особа“.

Також проігнорована ще одна вимога, яка дозволяє проведення зустрічі представника ООН з особою, щодо якої виданий ордер на арешт, а саме: “для вирішення фундаментальних питань, що впливають на здатність ООН та її різних відділень, програм і фондів виконувати свої мандати у відповідній країні, в тому числі життєво важливих питань безпеки“.

Серед, безсумнівно, важливих тем запланованої зустрічі — питання України, Гази та свободи судноплавства в Чорному морі — відсутні такі, що “впливають на здатність ООН та її різних відділень, програм і фондів виконувати свої мандати у відповідній країні”, тобто в Росії. Відтак, це ще більше підважує легітимність такого візиту пана Гутерреша саме до Росії та його зустрічі з російським президентом.

Важливо зазначити, що у 2004 році було прийнято Договір про відносини між Організацією Об’єднаних Націй та Міжнародним кримінальним судом. Цей договір вимагає від ООН утримуватися від будь-яких дій, які можуть перешкоджати діяльності Суду та його різних органів, включаючи Прокурора, або підривати авторитет їхніх рішень.

Персональна зустріч пана Антоніу Гутерреша з Путіним та їхнє обговорення питання війни в Україні, у контексті якого виданий МКС ордер на арешт відносно Владіміра Путіна (за воєнні злочини незаконної депортації дітей та незаконного переміщення дітей з окупованих територій України до Російської Федерації), може підривати авторитет рішень Прокурора та Судової палати Міжнародного кримінального суду.

Насамкінець, Посібник ООН 2016 року щодо співпраці з МКС встановлює процедуру, згідно з якою “Управління з правових питань ООН заздалегідь інформує Прокурора Суду та Голову Асамблеї держав-учасниць Римського статуту про проведення таких зустрічей. Лист інформує Суд про зустріч і пояснює, чому вона вважається необхідною“. Наразі невідомо, чи було таке інформування здійснене заздалегідь, а також яким чином обґрунтовувалась необхідність такої зустрічі.

Варто також згадати зустріч Спеціальної представниці Генерального секретаря ООН з питань дітей та збройних конфліктів Вірджинії Гамби з Уповноваженою з прав дитини Російської Федерації Марією Львовою-Бєловою у травні 2023 року. Цей інцидент викликав хвилю критики через свою необґрунтованість. Тодд Бухвальд, спеціальний координатор з питань глобального кримінального правосуддя, зауважував, що представниця ООН могла стати свідком у справі МКС, оскільки Марія Львова-Бєлова під час зустрічей могла робити заяви, що мали б відношення до розслідування. Відповідно до Договору про відносини з МКС, ООН зобов’язана співпрацювати, включно з наданням інформації або документів на запит Суду або Офісу Прокурора МКС.

В цілому, Генеральний секретар ООН, як найвища посадова особа організації, не є самостійною фігурою і відображає спільну позицію країн-учасниць. Офіційні візити та зустрічі з особами, щодо яких видано ордер на арешт МКС за звинуваченням у скоєнні міжнародного злочину, виглядають як демонстративне ігнорування рішень органів міжнародного правосуддя. Це є відкритим порушенням правил самої організації та свідчить про нормалізацію контактів з потенційними воєнними злочинцями на міжнародному рівні.

Особливо цинічно такі дії виглядають у світлі діяльності комісій ООН з прав людини в Україні, які у своїх періодичних звітах інформують про системні та численні випадки скоєння серйозних порушень прав людини щодо цивільного населення в Україні під час конфлікту, а також закликають очевидців повідомляти про ці факти представникам ООН. Таким чином, відвідини Росії на запрошення Путіна та офіційні зустрічі з ним підривають авторитет ООН, як міжнародного морального орієнтира, а також як надійного та нейтрального посередника у досягненні сталого миру, що базується на справедливості та верховенстві права.

У зв’язку з цим, ми вважаємо за необхідне вжити наступні кроки:

• Звертаємося до Асамблеї держав-учасниць Римського Статуту та відповідних органів ООН із закликом відреагувати на ситуацію, яка склалась, та вжити заходів щодо недопущення подібних інцидентів у майбутньому.
• Закликаємо Міжнародний кримінальний суд та Офіс прокурора МКС відреагувати на такий візит і зустріч як такі, що підривають авторитет рішень МКС та розслідування найсерйозніших злочинів, що викликають занепокоєння всієї міжнародної спільноти, і які загрожують миру, безпеці та добробуту в усьому світі.
• Звертаємося до Офісу прокурора МКС з проханням, відповідно до статті 18 Договору про відносини між ООН та МКС, запросити від пана Антоніу Гутерреша будь-яку інформацію, яка була отримана під час його зустрічі з підозрюваним (Владіміром Путіним) і може бути корисною для слідства.

Коаліція “Україна. П’ята ранку”, зокрема:

• Truth Hounds
• International Partnership for Human Rights
• Медійна ініціатива за права людини
• Кримський процес
• Харківський інститут соціальних досліджень
• ZMINA
• Дім прав людини “Крим”
• Інститут масової інформації
• Інститут миру і порозуміння
• Освітній дім прав людини в Чернігові
• Харківський антикорупційний центр
• Адвокатська дорадча група
• Правозахисний центр “Дія”
• Блакитний птах
• FREERIGHTS
• Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля
• The Reckoning Project
• Платформа прав людини
• Регіональний центр прав людини
• Україна без тортур
• Поступовий гурт франківців
• Фонд підтримки фундаментальних досліджень
• Кримська правозахисна група

А також: Спільнота родин захисників України, постраждалих внаслідок теракту в Оленівці.