Міжнародна конференція Crimea Global розпочалася
Ситуація в Криму, політичні в’язні в Росії, депортація і мілітаризація українських дітей, геополітика — такі теми під звуки сирен обговорювали у перший день другої Міжнародної конференції Crimea Global у Києві. Подія переривалась час від часу попередженнями про ймовірність ракетних обстрілів і усе ж учасників це не спиняло — вони йшли в сховище, а потім повертались до зали й продовжували обмін думками.
“Навіть після 10 років спротив у Криму триває”
21 листопада 2024 року минув перший день Міжнародної конференції Crimea Global. Захід організували правозахисники, а саме — Медійна ініціатива за права людини, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Міжнародне партнерство за права людини, Центр прав людини ZMINA, Коаліція “Україна. П’ята ранку”, за підтримки Офісу Кримської платформи. Завдяки цій ініціативі до української столиці з’їхалися правозахисники та лідери думок з країн Африки, Азії, Сходу та Латинської Америки.
Для цих регіонів Україна почасти є terra incognita, а значна частина мешканців країн далеких континентів і Євразії перебувають під впливом російської пропаганди. Змінити цю ситуацію і розповісти про український Крим та інші окуповані Росією українські території, їхні проблеми та російську агресію — це і є мета конференції. Символом цьогорічного заходу є “гранат” — особливо цінний для Криму й екзотичний для жителів багатьох країн світу.
“Торішня конференція показала, що Крим це не лише точка на карті, це місце, з якого можна вести діалог з країнами Азії, Сходу, Латинської Америки”, — відкриваючи Crimea Global зазначила Таміла Ташева, Постійна Представниця Президента України в Автономній Республіці Крим.
Таміла ТашеваЦе вже друга Міжнародна конференція Crimea Global. Перша пройшла у 2023 році та виявилась успішним заходом, тому організатори вирішили зробити подію регулярною. “Для нас ця війна триває вже 10 років і все почалося з Криму. Саме там росіяни застосували злочини проти цивільного населення. Але навіть після 10 років — спротив у Криму триває“, — зазначила Постпред Президента на півострові.
Під час виступу Нарімана Джеляла, який нещодавно був звільнений з незаконного ув’язнення в Росії й повернувся додому, кожен присутній делегат з-за кордону зміг осягнути, як це бути патріотом України на окупованій території.
“Я провів майже три роки в російській в’язниці, тому що я публічно виступив проти окупації Криму, — розповів Наріман Джелял. — У 2014 році кримські татари стали заручниками авторитарного режиму Кремля. Багато з них виступили на захист України. Унаслідок незаконного та політично мотивованого переслідування окупаційної влади багато хто змушений був поїхати. Мене затримали 2021 року і засудили до 17 років ув’язнення. Пережити всю цю брехню під час слідства та суду було найважчим для мене. В Росії політичні судові процеси не мають нічого спільного з правосуддям. Судді, порушуючи закон, є стороною обвинувачення“.
Окремо заступник голови Кримського Меджлісу виділив проблему відсутності медичної допомоги для українських політв’язнів у російських тюрмах.
Наріман Джелял“Коли я захворів, усі ліки, які мені передала дружина, були вилучені й мені не надавалися… Навіть мало того, мені не давали можливості сісти на ліжко… Я тоді ліг на підлогу і намагався так відпочити“, — розповів Наріман Джелял.
“Росія цілить ракетами в шпиталі й школи, що в Сирії, що в Україні”
Максим Субх, спеціальний представник з питань Близького Сходу та Африки МЗС України зазначив, що дуже важливо донести правду про ситуацію в Україні та злочини Росії саме в регіони, яким раніше Київ не приділяв уваги:
“Ми визнали цей недолік. Україна відкрила цілу низку посольств — зокрема в країнах Африки, ми започатковуємо роботу з поширення інформацію про Україну в цьому регіоні“.
Максим СубхПрикладом високого інтересу та підтримки для делегатів стала доля студента Вінницького медичного університету Ануранга Крішни з Індії. З початком широкомасштабного вторгнення він спершу виїхав з України, однак потім вирішив повернутись.
“Я подумав, якщо я почав навчання в Україні, то мушу його тут і завершити. Коли я брав білет назад, стався обстріл Охматдиту — постраждали безневинні люди, діти. Тоді це мене пригнітило, я остаточно вирішив, що мушу бути тут“.
“Росія цілить ракетами в шпиталі й школи, що в Сирії, що в Україні“, — зазначила представниця команди організаторів конференції Ольга Решетилова. Вона поділилась думкою, що Москва не змінює тактики ведення військових операцій, усюди діє однаково.
“Ми не знаємо, скільки дітей депортовано”
Тема понівеченого дитинства і найменших жертв російської агресії підіймалась під час “Круглого столу” в межах конференції “Стерті кордони: депортація та боротьба за право на ідентичність у Криму”. На ній спікерами були Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, голова правління Української мережі прав дитини Дар’я Касьянова, директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова, керівниця Координаційного центру розвитку сімейного виховання та піклування про дітей Ірина Тулякова та Валерія Сидорова, дитина, яку повернули після примусового переселення в окупований Крим.
“Росіяни ніколи й нікому не розкривали даних про українських дітей. На тимчасово окупованих територіях проживає півтора мільйона українських дітей, і ми не знаємо, скільки з них депортовано”, — зазначив Дмитро Лубінець.
Альона Луньова, адвокаційна менеджерка ZMINA, зазначила, що Крим від 2014 року став майданчиком для випробування механізмів мілітаризації окупованих територій.
“Російські мілітарні організації існують, щоб у майбутньому використовувати українських дітей у війні проти України. Політики, які Росія використала у Криму, на сьогодні поширені на інші окуповані території: примусове громадянство, мілітаризація, культурна політика зросійщення тощо. Факти депортації були й у 2014-му, але ми й світ не звертали на це уваги. Ми маємо вивчати ці механізми та політики“, — вважає Альона Луньова.
“Україна показала, наскільки потрібна глобальна безпека”
Під час конференції підіймались і питання геополітики та ролі країн так званого “Незахідного світу” в побудові справедливого і стабільного миру. Під час першої дискусійної панелі учасники погодились, що головне завдання політиків сьогодення — це реформа ООН та Ради Безпеки, де Росія володіє правом вето.
Урія Фанчеллі, бразильський політичний оглядач вважає, що “Україна показала, наскільки потрібна глобальна безпека“. За його словами, Бразилія також прагне реформування Ради Безпеки ООН і в цьому в них одна з Україною мета.
Брайан Орута журналіст з Кенії зазначив, що для Африки необхідне стабільне постачання зерна з України. Політологиня з Індії Свасті Рао відзначила також важливість для її країни українського потенціалу в авіабудуванні, у машинобудуванні, в медицині та інноваційних технологіях. На її переконання, нещодавній візит прем’єр-міністра Індії Нарендра Моді привернув увагу мільйонів мешканців Азії до війни в Україні.
Дарія ЗарівнаДінна Вісну, політологиня з Індонезії, яка була на онлайн-зв’язку, закликала українську владу попри все розпочати переговори про мир. “Я знаю, як це важко, якими важкими можуть бути перемовини, але варто на них зважитися”, — зазначила Дінна. З цим не погодилась радниця керівника Офісу президента України Дарія Зарівна:“Я була трохи залучена у процес мінських домовленостей. Тож можу з упевненістю сказати, будь-яке припинення вогню з боку Росії — це велика брехня. Російська агресія проти України — це для Росії колоніальна війна, для України — боротьба за незалежність і право на існування”.
