Жодна система правосуддя не в змозі впоратися з такою кількістю воєнних злочинів — Луньова на конференції в Сараєво | Центр прав людини ZMINA

Жодна система правосуддя не в змозі впоратися з такою кількістю воєнних злочинів — Луньова на конференції в Сараєво

A+ A-

15 листопада 2024 року в Сараєво відбулася міжнародна конференція “Майбутнє правосуддя перехідного періоду в Європі”, участь у якій узяла адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Альона Луньова

На захід, який організувала Балканська мережа журналістів-розслідувачів у Боснії і Герцеговині (BIRN BiH), зібралися представники судової влади та міжнародних і громадських організацій, журналісти, науковці та експерти, серед яких: виконавчий директор BIRN BiH Денис Джидич; Лейла Гачаніца, експертка з питань правосуддя перехідного періоду (БіГ); Фермін Кордоба, політичний радник, представник Офісу ЄС у БіГ; Ярослав Сімонов, посол України в БіГ; Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини та інші.

Конференція була присвячена обговоренню майбутнього механізмів правосуддя перехідного періоду під час процесу європейської інтеграції України та Боснії і Герцеговини.

Так, Альона Луньова зазначила, що наразі для України дуже важливо, щоб інтереси людей, постраждалих від війни, були враховані під час розбудови державних політик, а заходи перехідного правосуддя стали частиною євроінтеграційного процесу України.

“Ми в Україні робимо спроби розбудувати повноцінну рамку перехідного правосуддя від початку агресії у 2014 році, проте після майже семи років роботи над різними державними документами й співпраці з органами влади ми ще досі не маємо цієї рамки. Водночас Україна зробила вже немало. Ми маємо цілий трек підтримки постраждалих осіб. Україна розслідує воєнні злочини й злочини проти людяності, скоєні під час збройної агресії. Але, напевно, жодна система правосуддя не в змозі впоратися з такою кількістю злочинів. Станом на сьогодні розпочато розслідування майже 150 тисяч фактів скоєня воєнних злочинів”, — наголосила правозахисниця.

Адвокаційна директорка Центру прав людина ZMINA також зауважила, що трек підтримки потерпілих, як і інші заходи держави щодо подолання наслідків війни, має бути частиною процесу вступу України до ЄС.

“Існує думка, що євроінтеграція та заходи подолання війни — це різні треки. Але наявність поточного стану війни не є перешкодою в розробленні, наприклад, виваженішого підходу щодо документів, виданих в окупації. Так само запровадження процедури люстрації для відновлення довіри до органів влади й убезпечення державного апарату від впливу РФ матиме величезне безпекове значення. І я впевнена, що ці рекомендації мають бути частиною євроінтеграційної адженди України”, — зауважила Луньова.

Альона Луньова

Вона додала, що Україна не має намірів поступитися Кримом чи іншими окупованими територіями в обмін на перемир’я. Водночас попри війну Україна має мати загальну візію впровадження перехідного правосуддя, щоб наші дії та рішення сьогодні не шкодили нашому спільному майбутньому.

Ми добре розуміємо, що територія — це люди, які перебувають у дуже складних умовах унаслідок окупації. Для держави має бути пріоритетом полегшити, а не ускладнити життя тих, хто перебуває в окупації, наших громадян”, — резюмувала Альона Луньова.

Цей матеріал профінансований UK International Development від Уряду Великої Британії; висловлені погляди не обов’язково відображають офіційну позицію Уряду Великої Британії.