У Львові відкрили виставку і презентували дослідження про те, як українці розуміють права людини
14 грудня у Львові були презентовані результати третьої хвилі опитування “Що українці знають та думають про права людини”, яке з 2016 року проводиться кожні два роки для того, щоб вивчити сприйняття, уявлення та розуміння прав людини і основоположних свобод в українському суспільстві. 86% жителів західних областей, зокрема Львівщини, обрали свободу першою з найважливіших цінностей для прав людини.
У приміщенні головного залізничного вокзалу Львова була встановлена тематична експозиція: двометрові конструкції з проілюстрованими на них найважливішими даними з дослідження.
На експозиції працювала інформаційна точка: зацікавленим громадянам розповідали про опитування та діяльність правозахисних організацій, до яких можна звертатися по безкоштовну допомогу.
Свобода, як свідчить опитування, залишається на першому місці серед ціннісних пріоритетів для жителів не тільки Західного регіону, а й всієї держави — 84%. Справедливість посіла другу сходинку з 73%, безпеку обрали 64% українців. Примітно, що порівняно з 2016 роком важливість безпеки для українців як основоположної цінності знизилася на 8%, що може бути пов’язане зі зменшенням інтенсивності збройного конфлікту на Донбасі. А от кількість громадян, які вважають толерантність однією з основних цінностей, навпаки, збільшилася на 6%, хоч вона і перебуває на останньому місці у списку (тільки 31% опитаних українців вважають толерантність важливою цінністю).
Що стосується Західної України (зокрема Львівської області), то на другому місці у переліку основних цінностей для її жителів, — після свободи, — знаходиться справедливість (69% опитаних), на третьому гідність (64%), далі йдуть безпека (56%) і патріотизм (50% — найбільший показник в Україні).
“Одним з важливих індикаторів цінності свободи є її умовна дихотомія з достатком. Простіше кажучи, чи погоджується людина відмовитися від матеріальних благ заради збереження свободи. Серед опитаних жителів Західного регіону виявилося найбільше тих, хто готовий поступитися державі часткою своїх прав та громадянських свобод в обмін на власний добробут – майже 34%. Цікаво, що серед жителів Донбасу спостерігається інша картина: 48% жителів підконтрольних Україні територій Луганської і Донецької областей не готові поступитися свободою заради достатку, і це найбільший показник серед усіх регіонів, у яких проводилося дослідження”, – зауважує Світлана Колишко, керівниця групи ініціатив з прав людини, координаторка проєкту “Права людини для України” Програми розвитку ООН в Україні.
Право на життя стабільно залишається найважливішим правом для українців упродовж трьох опитувань поспіль. Воно є ключовим для 4/5 опитаних (80% населення у 2020-му). З доволі значним відставанням на другій сходинці перебуває право на соціальне забезпечення (59%), далі – право на свободу і особисту недоторканність (55%), право на справедливий суд (54%), право на працю (53%), право на освіту (52%), право на житло (51%), право самому розпоряджатися власною долею (45%), право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї (44%), свобода думки, совісті і релігії (42%).
Як і по Україні загалом, у Західному регіоні (зокрема, на Львівщині) право на життя посідає першу сходинку серед пріоритетів: його відзначили 73% опитаних. Право на соціальне забезпечення йде другим (59%), далі – право на справедливий суд (56%), право на свободу і особисту недоторканність (53%), право на достатній життєвий рівень (52%).
За 5-бальною шкалою дотримання прав людини українці оцінюють в середньому на три бали. Найнижчі оцінки люди дають дотриманню соціально-економічних та екологічних прав (2,5 бали), найвище оцінюють дотримання політичних і культурних прав (3,1-3,2 бали).
На думку більшості жителів Заходу, за попередній рік ситуація щодо забезпечення прав людини й основоположних свобод в Україні не змінилася (33% проти 36% в цілому по Україні), кожен четвертий опитаний дотримується точки зору, що стало гірше (26%, так само 26% по Україні), з одними правами стало краще, з іншими — гірше (відповіли 26% жителів Заходу — найбільший показник проти 18% серед всіх українців), і найменше виявилося оптимістів, які відзначили покращення ситуації — 7%.
“Західний регіон трохи більш оптимістичний, ніж решта України. Це стосується і як загальних оцінок стану дотримання прав людини, так і згадок конкретних прав, ситуація із дотриманням яких покращилася. Скажімо, лише на Заході чверть респондентів відмітили покращення у дотриманні права на свободу думки, совісті і релігії, в той час як по всій Україні таких лише кожен десятий”, — зазначив аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Андрій Сухарина.
Оцінюючи проблему дискримінації, жителі Заходу частіше заявляли про існування дискримінації за інвалідністю (49%), віком (46%), станом здоров’я (33%), майновим станом (31%) сексуальною орієнтацією (28%). Натомість 14% респондентів на Заході заявили, що в Україні нікого не дискримінують.
За словами голови Центру прав людини ZMINA Тетяни Печончик, ситуація з COVID-19 змусила українців активніше захищати свої права. Якщо 2016 року 42% всіх опитаних респондентів вдавалися до захисту своїх прав у повсякденному житті, то наприкінці 2020-го таких було вже 60%. А ще стало більше тих, кому вдалось успішно відстояти свої права – 15% у 2016 році та вже 19% у 2020-му.
А от найефективнішими засобами захисту прав жителі західних областей вважають звернення до ЗМІ (34%) або до суду (32%), по підтримку до родичів та знайомих підуть 27%, скористаються допомогою адвоката 25%, шукатимуть захист у прокуратурі 23%. Найскептичніше налаштовані 11% жителів Заходу України, які взагалі вважають, що немає засобів захистити свої права.
“У цьому контексті дуже важливою є робота з підвищення правоспроможності та обізнаності про свої права і механізми їхньої реалізації, захисту, а за потреби відновлення порушених прав серед мешканців громад. Формувати нову правову культуру є однією з ключових цілей правопросвітницької діяльності системи безоплатної правової допомоги”, – зазначив в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.
Здебільшого громадяни підтримали карантинні заходи, до яких вдавався уряд на різних етапах боротьби з пандемією, як-от 14-денну ізоляцію, заборону проведення масових заходів та релігійних зібрань з кількістю більш ніж 10 осіб, обмеження пересування на транспорті між країнами тощо. Водночас низка обмежень сприймалась українцями як необґрунтовані. Наприклад, заборона руху громадського транспорту в населених пунктах, заборона відвідувати парки, сквери, зони відпочинку, спортивні й дитячі майданчики та ін. Такі дані свідчать про те, що обмежувальні заходи сприймаються населенням, найімовірніше, з погляду зручності, а не їхньої законності чи необхідності.
ДОВІДКА. Презентація дослідження відбулась у межах регіонального туру “Що українці знають і думають про права людини”. Львів – друге місто на мапі туру. Проєкт реалізується Центром прав людини ZMINA спільно з Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва за підтримки проєкту “Права людини для України”, який впроваджується ПРООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії. Подібні акції проходять також у Харкові, Одесі, Дніпрі та Маріуполі.
Загальнонаціональне репрезентативне опитування дорослого населення України було проведене з 6 до 19 жовтня 2020 року включно. Усього опитано 2 002 респонденти в усіх областях України та місті Києві, крім непідконтрольних Уряду України територій. Максимальна похибка вибірки не перевищує 2,2%. Дані подаються в порівнянні з аналогічними дослідженнями 2016 і 2018 років.
