“Це стовідсоткове місце несвободи”: Альона Луньова розповіла, що відбувається з українцями в міграційних тюрмах Росії
Жителі тимчасово окупованих територій України ризикують потрапити до російських міграційних тюрем через відсутність російського паспорта або документів, які Росія вимагає від іноземців. Про це в сімнадцятому епізоді другого сезону правозахисного подкасту “Я чую інших” — проєкту Максима Буткевича та Дар’ї Бурої на Громадському радіо — розповіла адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.
Дар’я Бура, Альона Луньова, Максим Буткевич у студії Громадського радіоЙдеться про так звані центри тимчасового утримання іноземних громадян (ЦВСІГ) — установи, куди Росія поміщає людей, яких планують видворити або депортувати. За словами Альони Луньової, загалом на території РФ працює 75 таких закладів — щонайменше по одному в кожному суб’єкті федерації. На окупованих територіях Донеччини, Луганщини, Херсонщини та Запоріжжя для цього також дозволили використовувати ізолятори тимчасового тримання.
“Для жителів ТОТ термін “врегулювання статусу” відтермінували до 10 вересня 2025 року, тож усі, хто не отримав російський паспорт чи документ іноземця, відтоді перебувають під загрозою затримання”, — пояснила адвокаційна директорка ZMINA.
Точну кількість українців, які нині перебувають у таких установах, встановити неможливо. За оцінкою Альони Луньової, йдеться про сотні або навіть тисячі людей. Черговий сплеск затримань стався на початку 2025 року після посилення Росією міграційного законодавства. Тоді російські силовики почали масово затримувати, зокрема, українців, які роками жили та працювали в РФ.
До міграційних тюрем також потрапляють українці, яких Росія депортувала з окупованих територій. Зокрема, після завершення терміну ув’язнення в російських колоніях депортованих українських в’язнів не звільняють, а переводять до ЦВСІГ. Однією з підстав для цього Росія називає нібито “незаконний перетин кордону РФ” під час самої депортації.
Ризикують потрапити до таких установ і українські політв’язні після відбуття покарання. Альона Луньова навела приклад киянина Валентина Вигівського, який після 11 років ув’язнення за звинуваченням у “шпигунстві” у 2025 році був затриманий знову через відсутність російських чи українських документів та порушення міграційних правил.
“Ризик надзвичайно високий. Трапляються випадки, коли людина звільняється, потрапляє до міграційної тюрми, а далі їй фабрикують нову кримінальну статтю — і вона знову сідає за ґрати. Допоки громадянин України перебуває на території Росії, він під загрозою: це може бути як притягнення до кримінальної відповідальності, так і адміністративні “каруселі” чи безстрокове тримання в ЦВСІГ. Це стовідсоткове місце несвободи без жодних умовностей”, — наголосила адвокаційна директорка ZMINA.
Альона ЛуньоваФормально людину можуть утримувати в ЦВСІГ до 90 днів, після чого суд має переглянути доцільність подальшого тримання. Проте, за словами Альони Луньової, на практиці цей механізм не завжди працює. Залучення адвоката може допомогти домогтися звільнення або перегляду рішення про утримання.
Окремою проблемою є відсутність документів. Якщо український громадянин не має паспорта, оформити посвідчення на повернення в Росії зараз неможливо через відсутність українських консульств. У результаті людина може залишатися в міграційній тюрмі на невизначений термін.
Ситуацію також ускладнює відсутність системної медичної допомоги та доступу міжнародних гуманітарних організацій. За словами Альони Луньової, умови утримання в ЦВСІГ фактично є тюремними, а систематичне лікування іноземців там не гарантоване.
“Це стовідсоткове місце несвободи. Людина не може залишити його самостійно, не має змоги отримати належну допомогу, і туди не допускають жодні гуманітарні організації”, — сказала вона.
Повністю розмову Альони Луньової з Максимом Буткевичем та Дар’єю Бурою слухайте на Громадському радіо.
