СБУ тисне на казахстанських активістів у Києві через координацію протестів у Казахстані

Служба безпеки України погрожувала депортацією казахстанським активістам Заманбеку Тлеулієву та Єлдосу Насипбекову через координацію мирних протестів у Казахстані.

Заманбек Тлеулієв та Єлдос Насипбеков. Фото: Цензор.НЕТ

Як розповіли активісти руху “Демократичний вибір Казахстану” (ДВК) Заманбек Тлеулієв та Єлдос Насипбеков під час онлайн-брифінгу, вони з 2 січня 2022 року координували мирні протести в Казахстані з України та роздавали інструкції для злагоджених дій у містах Казахстану. Крім того, за їхніми словами, вони вже протягом чотирьох років створюють та поширюють такі інструкції серед казахстанців для мирної зміни авторитарного режиму.

“Ми закликали всіх казахстанців 4 січня о 12:00 вийти до акиматів (міськрад) на мирні мітинги, і понад 60 населених пунктів це зробили. 5 січня в 17 містах Казахстану люди мирно взяли міськради, але без оголошення взяття влади в руки народу. Після цього мародери за вказівкою влади почали громити міськради, тому що влада зрозуміла, що програє”, – повідомив Тлеулієв і додав, що саме 6 січня почалися трагічні події в Казахстані й того ж дня СБУ прийшла до самих активістів в Україні.

6 січня в Києві невідомі, одягнені в цивільний одяг, які назвалися співробітниками СБУ, побили Заманбека Тлеулієва в його під’їзді й вибили йому чотири зуби. “СБУ прямо погрожувала депортацією за координацію протестів у Казахстані. Казали, що я перебуваю нелегально в Україні, хоча це не так. Погрожували в’язницею, а моїм сусідам говорили, що я терорист”, – каже він.

Медична довідка Заманбека Тлеулієва про тілесні ушкодження і вибиті зуби

Цього ж вечора СБУ прийшла також до Насипбекова через координацію мирних мітингів у Казахстані: “До мене прийшли майже одразу після нападу на Заманбека і назвалися поліцією. Вже коли я відчинив двері, вони сказали, що це СБУ, їх було троє. З них відрекомендувався лише один. Я попросив сусідів викликати поліцію, але через це СБУ почала погрожувати та залякувати мене. Тому, коли приїхала поліція, мені довелося сказати, що на мене не скоюють ніякого тиску. Змусили підписати угоду про те, що я припиняю координацію мирних мітингів, і озвучити це на відео. Інакше погрожували депортувати мене до Казахстану”.

За словами активістів, вони мають право проживати в Україні й ще 2019 року подавали документи на отримання статусу біженця.

Як повідомив адвокат Дмитро Моргун, СБУ перевищила свої повноваження в цій ситуації, тому адвокат подав заяви для відкриття провадження. “СБУ вже скоригувала свої дії в публічній заяві та назвала такі візити “профілактичними бесідами”. Інформації про внутрішнє розслідування дій представників СБУ не було, зараз ми очікуємо офіційної думки ситуації з боку Уповноваженого з прав людини та будемо доводити справу до кінця, щоб притягнути до відповідальності нападників на активістів”, – сказав Моргун. Він також додав, що рішення про депортацію має ухвалювати Державна міграційна служба, а не СБУ.

Голова фонду “Відкритий діалог” Людмила Козловська повідомила, що ДВК у Казахстані визнали екстремістською та забороненою організацією.

“Обвинувачення з боку СБУ про те, що Тлеулієв та Насипбеков нібито терористи, – це приклад послідовного переслідування мирних громадян за антиекстремістським законодавством. Але навіть Європейський парламент та Державний департамент США робили заяву, що ДВК – це мирний рух”, – додала Козловська.

Правозахисники переконані, що Україна небезпечна для біженців та шукачів притулку. Координатор Проєкту “Без кордонів” Максим Буткевич розповів: на думку Державної міграційної служби, міграційна політика України дружня до біженців, але правозахисники вважають, що дії держави, навпаки, спрямовані на те, щоб не надавати захисту громадянам інших країн.

“Україна регулярно видворяє людей, і за останні п’ять років сталося понад 12 гучних випадків викрадення та примусового видворення до інших країн – Туреччини, Узбекистану, РФ та інших. І робить це переважно СБУ. Наша держава небезпечна для біженців, і для активістів з Казахстану, які можуть шукати притулку та які майже не мають вибору країни, це може стати важливим фактором”, – підсумував Буткевич.

Відео з брифінгу дивіться тут.