На ТОТ з 2022 року збільшилася кількість переслідувань жінок за “шпигунство”, “державну зраду”, “тероризм” — Вікторія Нестеренко
Після початку повномасштабного вторгнення Росія посилила судове переслідування жінок на тимчасово окупованих територіях України та почала вимагати для них триваліших строків ув’язнення у справах про “державну зраду”, “шпигунство” й “тероризм”. У деяких випадках покарання збільшилися на п’ять і більше років.
Вікторія НестеренкоПро це менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко розповіла у коментарі Суспільне Крим.
“Проводячи дослідження у минулому та позаминулому році, ми побачили таку тенденцію, що після початку повномасштабного вторгнення Росія почала більш систему практику судового переслідування громадян України на ТОТ. Це проявляється в тому, що прокурори вимагають більші строки ув’язнення у порівнянні з такими ж справами до 2022 року. І це також стосується саме справ жінок. (…) Зараз ми фіксуємо те, що збільшилася кількість переслідуваннь жінок в таких справах, як “шпигунство”, “державна зрада”, “тероризм”. І вироки збільшилися не на 1-2 роки, а на 5 і більше”, — пояснила тенденцію Вікторія Нестеренко.
Правозахисниця додала, що до людей з окупованих територій росіяни застосовують жорстокіші покарання.
“У Росії взагалі жінкам не призначають довічне позбавлення волі, а в нас є деякі політв’язні, які засуджені на довічне. Жінкам довічне не призначають, але термін понад 15 років є фактично максимальним рівнем покарання для жінки за російським законодавством”, — каже експертка.
Такі статті Кримінального кодексу РФ, як “державна зрада” і “шпигунство” — використовуються окупантами в залежності від того, отримала людина російський паспорт, чи ні.
“Це одна і та сама стаття, але тут грає роль саме наявність громадянства. Тобто, якщо людина під окупацією була піддана примусовій паспортизації, вона буде незаконно засуджена за державну зраду. Хоча відповідно до міжнародного законодавства, Женевських конвенцій про захист цивільного населення під час війни, жителі окупованих територій зберігають громадянство своєї держави і не зобов’язані присягати на вірність державі-окупанту, тобто в даній ситуації Росії. І тому судити громадянку України, яка перебуває в окупованому Криму за нібито зраду Росії, це такий юридичний абсурд і пряме порушення законів та звичаїв війни. Але Росія на це абсолютно не зважає”, — зауважує Вікторія Нестеренко.
Окрім того грубим порушенням за міжнародним законодавством вважається розгляд таких “справ” у військових судах, а переміщення людей з окупації на територію Росії — воєнним злочином.
“Військові суди РФ досить часто розглядають справи щодо цивільних і вони не є незалежними і неупередженими, а підконтрольні напряму російській владі. Суди в Криму повністю контрольовані ФСБ. Практику переміщення з Криму до Ростова, яку застосовують до інших, а також цивільних, теж заборонено Женевськими конвенціями і кваліфікується як воєнний злочин за Римським статутом”, — каже менеджерка проєктів ZMINA.
Правозахисники фіксують докази, коли так звані “зізнання” окупанти отримують після викрадень, катувань та ізоляції затриманого. А у якості обвинувачень часто висувають свідчення анонімних свідків, достовірність яких неможливо перевірити.
“Справи ФСБ по статтях “тероризм”, “державна зрада” зазвичай базуються переважно на зізнаннях, отриманих під катуваннями — застосовують струм або нелюдське поводження, насилля, побиття або навіть імітацію розстрілу. І людина по суті знаходиться під таким сильним фізичним і психологічним тиском, що вона вже просто не може терпіти це і змушена визнати свою провину, навіть якщо вона цього не робила. Або також долучають покази якихось засекречених свідків, особи, яких не розкривають під час судового засідання. І слова цих людей абсолютно жодним чином не можна перевірити”, — наголошує правозахисниця.
Нагадаємо, стало відомо, що у Росії викрадену в окупованому Криму Хатідже Буюхчан засудили до 17 років колонії. Також їй призначили штраф у розмірі 400 тисяч рублів (близько 221 тисячі гривень).За даними правозахисної ініціативи “Кримський процес”, під час розгляду справи були ознаки порушень, зокрема непрозорість судового процесу та сумніви в неупередженості суду.
Буюхчан зникла 6 травня 2025 року дорогою зі Старого Криму до Сімферополя. Згодом з’ясувалося, що її утримують у ФСБ. Офіційно затримання оформили лише через тиждень.
