Що державі робити з тисячами росіян, які заселилися на окуповані території: думки правозахисників
За різними даними, після окупації Криму туди в’їхало від 500 до 800 тисяч громадян РФ. На інших окупованих українських територіях такі “колонізаторські переселення” теж масово відбуваються, до чого Росія доклала неабияких зусиль. Такі російські громадяни за українським законом є іноземцями, що порушують міграційні правила України, і держава після деокупації своїх територій має право видворити їх.
Але такі дії потребують серйозних виважених підходів, адже дискусійних проблем багато. Зокрема, неясно, що робити з тими, хто за час проживання на окупованих територіях уклав шлюб з громадянами України або став батьками українських дітей. Крім того, держава має розробити план дій з тими, кого підозрюють у воєнних злочинах. Тобто їх неконтрольовані видворення\виїзд з Криму ставить під питання досягнення справедливості.
Саме тому українські правозахисники 14 листопада у Києві провели дискусію про те, що державі робити з громадянами РФ, щоб врахувати міжнародне право і інтереси національної безпеки.
На думку експертки ULAG та Коаліції “Україна. П’ята ранку” Дар’ї Свиридової, однією з важливих задач перед Україною після деокупації буде ідентифікація своїх громадян та громадян Російської Федерації. На її думку, це буде складно: “Питання і у примусовій чи автоматичній паспортизації громадян України; також питання народження в Криму нових громадян України, більшість яких, на жаль, не матимуть українських документів”.
За словами Свиридової, перший шлях — видворення всіх громадян РФ та усіх іноземців після деокупації, в яких після виїзду та перевірки буде можливість повернутися на територію України. Але такий підхід ризикований з точки зору колективної депортації наземців, яка заборонена міжнародним правом і національним законодавством.
Інший варіант — міграційна амністія, яка передбачає можливість без виїзду з території Криму після деокупації звернутися іноземцям до відповідних органів України та отримати право залишитись на території держави. Такий спосіб дозволить розглянути кожну ситуацію індивідуально. Але, на думку Дар’ї Свиридової, будь-які рішення мають прийматися з врахуванням думки суспільства, адже це чутливі питання.
Заступниця постійного Представника Президента України у Криму Ольга Куришко вважає, що державі варто спонукати громадян РФ виїжджати з окупованих територій: “Чим більше державні органи комунікують реінтеграційне законодавство, наприклад, питання колабораційної відповідальності, відповідальності за міжнародні воєнні злочини, то це вже є сигналом для росіян на українських територіях”.
Ольга КуришкоРоман Мартиновський, співзасновник Регіонального центру прав людини, каже, що Україна має зупиняти процеси колонізації Росією. На його думку, для цього держава має запровадити кримінальну відповідальність для індивідуальних осіб, які є учасниками окупаційної політики. Експерт також вважає, що наявне національне законодавство не має механізмів, які б дійсно дозволили виселити громадян РФ.
“У Криму на це піде 5-6 років, щоб через суд виселити 800 тисяч російських громадян. З такою кількістю справ судова система буде паралізована і вона не буде розглядати інші справи, зокрема про колабораціонізм чи воєнні злочини”, — коментує Мартиновський.
Водночас експерт вважає, що Україна має право застосувати інтернування до цивільних громадян Росії — процес примусового затримання людей і утримання їх в спеціальних місцях до кінця війни. За його словами, таке право закріплено у IV Женевській конвенції.
“Але такий спосіб ми можемо розглядати як виключний захід, який має працювати заради безпеки держави і відновлення суверенітету та реінтеграції окупованих територій”, — додає Мартиновський.
Спеціалістка з прав людини Моніторингової місії ООН з прав людини Марія Білак переконана, що Україна має індивідуально підходити до кожного іноземця на окупованих територіях. Також, на її думку, в іноземців має бути право оскаржувати рішення про своє видворення і наводити свої аргументи проти.
“Це дозволить Україні не тільки дотримуватися тих норм, які вже зараз встановлені в міжнародному праві, але також уникати потенційних скарг проти України, наприклад, до Європейського суду з прав людини. Тому що є загалом є така практика, і не виключено, що вона буде застосована, якщо іноземці будуть вважати, що їхні права, зокрема в межах VIII конвенції, порушено”, — каже Білак.
Марія БілакМатеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження” в межах спільної ініціативи “Європейське Відродження України”. Матеріал представляє позицію авторів і необов’язково відбиває позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду “Відродження”.
