Українці в окупації мають отримувати життєво необхідні послуги, але законодавство про колабораціонізм це не враховує – Онисія Синюк

30 квітня в Києві презентували результати другої хвилі загальноукраїнського опитування “Реінтеграція та соціальна згуртованість”, у якому досліджували ставлення українців до ВПО та людей в окупації, до виборів на деокупованих територіях тощо.

Правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк

Опитування провела соціологічна група “Рейтинг” на замовлення ГО “Школа політичної аналітики” 11–16 березня 2024 року в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій.

Так, серед іншого переважна більшість українців (загалом 69%) не хочуть обмежувати право голосування на президентських та парламентських виборах для жителів територій, окупованих у 2014 році. А половина опитаних вважає, що варто на певний строк обмежити право балотуватися до парламенту тим жителям, які проживали на територіях, окупованих із 2014 року.

Також понад 80% українців усвідомлює, що режим окупації сам по собі несе загрозу всім, хто живе на ТОТ. Дослідження також засвідчило, що українці значно краще ставляться до внутрішніх переселенців, ніж до людей, які залишилися в окупації, як після 2014-го, так і після 2022 року. Зокрема, 13% українців негативно ставляться до співгромадян, які опинилися на окупованій території після 24 лютого 2022 року і досі там проживають. 

Окрім презентації отриманих даних, спікери заходу поділилися своїми інтерпретаціями думок опитаних українців. Зокрема, правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк нагадала, що населення не має можливості безпосередньо поспілкуватися з людьми в окупації і дізнатися, чим вони живуть. Серед іншого це відбивається на ставленні українців до співгромадян в окупації. Синюк також додає, що опитані хотіли б отримувати більше інформації про повсякденне життя на окупованій території. 

Як зазначає експертка, українці в окупації можуть боятися, що їхнє життя на окупованих територіях може сприйматися як підтримка російського режиму. 

“Люди на окупованих територіях повинні продовжувати жити й отримувати життєво необхідні послуги. Це обслуговування електромереж, каналізацій, вулиць, отримання медичного забезпечення тощо. І коли ми говоримо про працівників, які мають продовжувати працювати в окупації, то ми завжди наголошуємо, що, на жаль, наше законодавство про колабораційну діяльність ці стандарти не враховує”, – розповідає Синюк.

Експертка також нагадала, що держава має індивідуально підходити до кожної людини, яка може підозрюватись у колабораціонізмі, адже наші громадяни постійно перебувають під загрозою – незаконні затримання росіянами, насильницькі зникнення, катування, політичні справи тощо.

“Маємо розуміти, що для виживання в окупації потрібно отримати паспорт. Зараз, коли ці території були незаконно включені до складу Російської Федерації і на них поширився правовий режим Росії, люди не можуть отримати важливі послуги без цього паспорта”, – зауважила експертка.

Дивіться запис трансляції заходу за цим посиланням. Детальніше із результатами дослідження можна ознайомитися тут.

Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство за сильну Україну”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.