У Києві обговорили захист прав родин зниклих безвісти. ZMINA взяла участь у заході та закликала не забувати про Крим
10 грудня 2024 року в Києві, з нагоди Міжнародного дня прав людини, відбулася конференція, присвячена питанням захисту прав родин зниклих безвісти. Захід організували Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ) спільно з Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти (МКЗБ). Участь у події взяли представники уряду, громадських організацій, міжнародних партнерів, а також понад 80 членів сімей зниклих безвісти.
Учасники обговорили три ключові напрями: право родин на об’єднання, право на правду і право на справедливість. Конференція стала важливою платформою для діалогу між державними структурами, громадянським суспільством і постраждалими сім’ями, а також для обміну досвідом та отримання практичної інформації про підтримку й відшкодування збитків.
Серед спікерів конференції виступила Альона Луньова, адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA. Вона наголосила на важливості роботи з родинами зниклих безвісти та співпраці громадських організацій з державними структурами.
“Ми багато зробили за ці роки війни. Закон про статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин,був ухвалений одним із перших ще 2018 року і це суттєвий крок. Можливо, зараз ми написали б це законодавство інакше, але його наявність вже дає важливу базу для роботи. Ми маємо відповідну інфраструктуру пошуку, уповноважений орган, регіональні центри, і це дуже важливо”, — зазначила Луньова та додала, що важливо у цьому аспекті не забувати про Крим, оскільки там також є випадки зникнення безвісти громадян, які пов’язані з війною.
“Півострів не має бути білою плямою на мапі нашого реагування на випадки зникнення безвісти. Тим більше, що по Криму точно є випадки насильницьких зникнень, про які добре відомо правоохоронним органам”, — зауважила адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA.
Альона ЛуньоваНачальник Головного слідчого управління Національної поліції Ігор Калантай, заявив, що в окупованому Криму 21 особа постраждала внаслідок насильницького зникнення.
Особливу увагу спікери приділили ролі родин у цьому процесі. “Дуже важливо, що родини об’єднуються, кооперуються і спільно адвокатують свої інтереси. Ми, як громадські організації, які працюють із правами людини, маємо передавати свої знання й посилювати ці ініціативи, адже голос родин надзвичайно важливий”, — сказала Альона Луньова.
Голова МІПЛ Ольга Решетилова також підкреслила важливість об’єднання родин: “Такі об’єднання родин — це взаємна підтримка, посилення голосу постраждалих і налагодження взаємодії з державою та партнерами. Ці організації стають важливою частиною громадянського суспільства України”.
Ольга РешетиловаОлена Бєлячкова, координаторка груп родин полонених та зниклих безвісти, підсвітила роль громадських організацій у цьому процесі: “Правозахисні організації допомагають родинам комунікаційно, юридично, організаційно. Тільки спільними зусиллями ми можемо знайти, ідентифікувати й повернути тих, хто зник через російську агресію”.
На конференції також обговорювали складнощі, з якими зіштовхуються рідні та близькі зниклих безвісти, зокрема потребу вдосконалення механізмів розслідування і відшкодування збитків. Присутній директор європейських програм Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти (МКЗБ) Метью Холлідей зауважив, що держава має забезпечити належне та ефективне розслідування, надавати інформацію сім’ям та притягувати винних до відповідальності.
“Коли люди зникають безвісти, держава зобов’язана провести ефективне, незалежне та неупереджене розслідування; вона має прагнути з’ясувати їхню долю, надавати інформацію сім’ям і забезпечити притягнення винних до відповідальності”, — наголосив Метью Холлідей.
Метью ХоллідейНа заході йшла мова і про практичні аспекти підтримки родин. Учасники мали змогу дізнатися про можливості відшкодування збитків у межах діяльності Реєстру збитків для України (RD4U) та подачу позовів стосовно зниклих безвісти, затриманих і викрадених осіб.
Фото: МІПЛ
