ZMINA презентувала звіт про практику свавільних затримань та насильницьких зникнень в окупації у 2023–2024 роках

29 серпня 2025 року Центр прав людини ZMINA представив звіт “Як змінилася практика свавільних затримань та насильницьких зникнень в окупації: аналіз задокументованих випадків за 2023–2024 роки“. Дослідження зосереджене на мотивах і масштабах репресій Росії проти цивільного населення на окупованих територіях та демонструє, як від початку повномасштабного вторгнення затримання з інструмента придушення спротиву перетворилися на системну атаку проти української ідентичності під координацією ФСБ РФ.

Звіт базується на 23 свідченнях потерпілих та їхніх родин, а також на аналізі понад 500 кримінальних проваджень з ознаками політично мотивованих переслідувань. 

Документатор воєнних злочинів та аналітик Центру прав людини ZMINA, автор звіту Борис Петруньок наголосив, що окупація українських територій супроводжується системним насильством проти цивільного населення: “Досвід документування показує, що на початку повномасштабного вторгнення одним з головних мотивів затримань було придушення різних форм спротиву — і збройного, і громадського ненасильницького. Російські військові намагалися залякати населення, стимулювали доносительство чи співпрацю з окупаційними силами. Переслідували колишніх військових, проукраїнських активістів, волонтерів, правоохоронців, власників зброї. Будь-які прояви української ідентичності сприймалися як загроза”.

Окрему увагу Петруньок приділив тому, як Росія вибудувала нормативне та інституційне підґрунтя для репресій: “Розбудова окупаційних адміністрацій, правоохоронних органів і судів орієнтована на те, щоб “нормалізувати” терор цивільного населення. Ключову роль у переслідуваннях відіграє ФСБ, яка фабрикує кримінальні справи, знімає постановочні відео затримань, використовує  підставних свідків обвинувачення. Злочинним практикам свавільних затримань намагаються надати вигляду позірно легітимних “оперативно-розшукових” чи “слідчих” дій. Паралельно РФ з 2022 року посилює відповідальність за “терористичними” статтями Кримінального кодексу, запроваджує кримінальну відповідальність за “дискредитацію російської армії” чи поширення “фейків про війну”.

Борис Петруньок

Начальник відділу Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин МВС України Дмитро Богатюк звернув увагу на масштаби проблеми.

“Ми вважаємо, що такими (Ред. — потерпілими від насильницьких зникнень) мають бути визнані всі ті, хто перебуває в місцях несвободи на території РФ, усі, кого незаконно засуджують, а також військові, які потрапили в полон, але держава-терорист не визнає їхній полон, що є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права”, — пояснив він.

Богатюк розповів, як в Управлінні МВС з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, здійснюють пошук та які сучасні технології та програми використовують.

“Від початку роботи наше управління за допомогою OSINT-інструментів знайшло понад 2500 осіб, переважна більшість з яких були військовими. Але був і значний відсоток цивільних. З цих 2500 осіб вже був підтверджений МКЧХ факт незаконного позбавлення волі або тримання в полоні. І на сьогодні залишається понад 600 осіб, з яких 90 є цивільними, що досі не підтверджені. Але за нашою інформацією, вони знаходяться там. Вони живі, і їх або затримали, або судять, однак ворожа сторона їх просто не підтверджує”, — повідомив представник МВС України. 

Дмитро Богатюк

Він також додав, що, крім пошуку, Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин займається комунікацією з рідними та надає консультацій на гарячій лінії — 1698. 

Богатюк окреслив виклики, з якими стикаються державні інституції у пошуку та документуванні фактів зникнень. За його словами, державна політика підтримки родин зниклих потребує посилення.

Брат Сергія Удовіченка, викраденого російськими військовими 20 березня 2022 року у Харківській області, Олександр Удовіченко поділився його історією.

“20 березня я набрав брата, хтось взяв слухавку, а після телефон був вже неактивний. Я сподівався, що у нього просто хтось забрав телефон на блокпості по дорозі до Балаклії. Я почав шукати інформацію через телеграм. 2 квітня мені повідомили, що молодого хлопця забрали російські військові й кудись відвезли. Я одразу звернувся до поліції, СБУ, НІБ, МКЧХ. Я знайшов свідків, які проживали поряд з будинком, де мешкав брат, які розповіли, як його забрали. Після цього я про брата більше нічого не чув… Станом на сьогодні я знаю 10 прізвищ людей, які були викрадені з середини березня до кінця квітня 2022 року в Харківській області під час її окупації. Ці люди досі зниклі й про них немає жодної інформації. Скоріше за все, вони були вивезені до РФ і незаконно утримуються або в СІЗО, або в тюрмах”, — розповів він та додав, що зараз не знає, де його рідний брат і не отримав підтвердження перебування брата у РФ від МКЧХ.

Автори звіту зазначають, що місцеперебування насильницько зниклої людини часто можна дізнатися лише після того, як проти неї висунуто обвинувачення у РФ. 

Правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк наголосила, що зафіксовані практики Росії потрібно розглядати у площині міжнародного права.

“Дії Російської Федерації, які задокументовані у звіті, становлять серйозні порушення міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини. Вони можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини, а у деяких випадках — і злочини проти людяності”, — підкреслила вона.

Синюк  також акцентувала на важливості міжнародного тиску на Росію та підтримки постраждалих: “Міжнародна спільнота має тиснути на РФ щодо виконання нею зобов’язань як окупаційної держави, наполягати на негайному доступі міжнародних організацій до місць утримання цивільних, підтримувати й надалі документування порушень, зокрема такими незалежними моніторинговими механізмами як Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні, Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні та Московський механізм ОБСЄ щодо свавільного позбавлення свободи українських цивільних громадян Російською Федерацією”.

Онисія Синюк

Синюк підкреслила, що у нинішній політичній “перемовній реальності” надзвичайно важливо не допустити обговорення “територіального питання” з ігноруванням громадян України, які залишаються на тимчасово окупованих територіях.

Повний відеозапис заходу доступний за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=wxFJ5POP1nQ

Ознайомитися зі звітом можна на сайті Центру прав людини ZMINA українською та англійською мовами.