Масові протести, сотні сторінок правок, що далі? — правозахисники й медійники вимагають доопрацювання проєкту Цивільного кодексу

20 травня 2026 року в Маріїнському парку в Києві коаліція громадських організацій провела пресконференцію “Цивільний кодекс: масові протести, сотні сторінок правок, що далі?”, організовану Центром прав людини ZMINA. Учасники заявили, що підготували сотні сторінок поправок до проєкту нового Цивільного кодексу України, який, на їхню думку, містить системні ризики для прав і свобод людини.

Оксана Романюк, Олександр Деменко, Олег Максим’як, Дмитро Кирилюк, Альона Луньова

Правозахисники, представники медіаспільноти, нотаріату та ЛГБТ-військових наголосили: документ потребує суттєвого доопрацювання перед другим читанням.

Модераторка заходу, адвокаційна директорка ZMINA Альона Луньова нагадала, що нову редакцію Цивільного кодексу Верховна Рада ухвалила в першому читанні менш ніж за три тижні після реєстрації. За її словами, такий темп розгляду документа не дозволив належно опрацювати його зміст і врахувати позиції громадськості.

“Ну і, власне, вчора (19 травня. — Ред.) закінчився строк на подання пропозицій до проєкту закону. І ці пропозиції були подані”, — зазначила адвокаційна директорка ZMINA. 

Адвокаційний менеджер ГО “Точка опори UA” Олег Максим’як розповів, що над поправками працювали понад 10 громадських організацій з різних сфер захисту прав людини.

За його словами, ще на етапі закритих консультацій у грудні громадські організації подавали свої пропозиції до першої редакції кодексу, однак вони були проігноровані.

“У нас вийшло на той час 75 сторінок правок дев’ятим шрифтом до цього проєкту кодексу. Але до нас також долучилися медіаорганізації, зокрема коаліція, яку очолював Інститут масової інформації, і тому таблиця правок збільшилася до понад 100 сторінок”, — сказав Максим’як.

Він зауважив, що коаліція передала поправки більш ніж 60 народним депутатам і депутаткам, а понад 15 парламентарів зареєстрували їх повністю або частково.

Окремо громадські організації вимагають включити представників громадянського суспільства до робочих груп, які доопрацьовуватимуть кодекс до другого читання.

Серед ключових проблем проєкту Максим’як назвав дискримінаційні норми, застарілі підходи щодо людей з інвалідністю, відсутність регулювання цивільних партнерств та ризики для свободи слова.

“Ми наполягаємо на переході від моделі позбавлення дієздатності до моделі підтримуваного ухвалення рішень, як це передбачено Конвенцією ООН про права осіб з інвалідністю. На жаль, чинний проєкт кодексу все ще зберігає застарілу радянську модель, яка фактично робить людину безправною”, — наголосив адвокаційний менеджер ГО “Точка опори UA”.

Нотаріус і член Нотаріальної палати Дмитро Кирилюк заявив, що нотаріальна спільнота підтримує реформу цивільного законодавства, але застерігає від поспішних та несистемних змін.

“Цивільний кодекс — це живий організм, і спроба його кардинального оновлення без належного врахування правозастосовчої практики може призвести до правового хаосу”, — сказав Кирилюк.

Він звернув увагу на ризики у сфері спадкового права, права власності та державних реєстрів. Особливу критику спричинила стаття 1917 про реформу нотаріату в книзі 9 кодексу: “У цій книзі закладається “реєстровий пріоритет”: це означає, що перевагу над іншими правами власності матимуть записи в електронному реєстрі. Ризики більшою мірою стосуються незареєстрованого державного і комунального майна“.

За словами Кирилюка, без узгодження нового кодексу із земельним, господарським та реєстраційним законодавством нові норми можуть створити серйозні проблеми на практиці.

Голова ГО “ЛГБТ-військові за рівні права”, оборонець Маріуполя та “Азовсталі” Олександр Деменко зазначив, що проєкт кодексу не лише ігнорує права ЛГБТ-пар, а й створює ризики обмеження прав військових: “Я захищав Маріуполь та “Азовсталь”, пройшов російський полон не для того, щоб мої свободи обмежувала країна, за чию свободу я боровся”.

Він розкритикував положення щодо так званого цифрового образу, де військових пропонується зарахувати до категорій осіб, щодо яких можуть запроваджуватись обмеження поширення інформації.

“Новий Цивільний кодекс серед іншого фактично легалізує дискримінацію військових онлайн”, — заявив голова ГО “ЛГБТ-військові за рівні права”.

Деменко також наголосив, що чинна редакція кодексу не дає жодних гарантій для одностатевих партнерів військовослужбовців: “Сьогодні, якщо військовослужбовець чи військовослужбовиця гине на фронті або дістає важке поранення, їхні партнери чи партнерки не мають жодних юридичних прав”.

Організація вимагає закріпити в кодексі інститут реєстрованих партнерств та заборону дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації і гендерної ідентичності.

Голова ГО “Інститут масової інформації” Оксана Романюк попередила про серйозні ризики для свободи слова та журналістських розслідувань.

За її словами, одна з найнебезпечніших норм міститься в статті 26 проєкту кодексу, яка передбачає заборону поширення інформації про особу без її згоди, якщо така інформація “дискредитує” її.

“Будь-яка інформація, розслідування журналістське про корупцію, про статки посадовців апріорі дискредитує цю особу в очах суспільства”, — сказала Романюк.

Вона застерегла, що в разі ухвалення норми в нинішньому вигляді посадовці та фігуранти антикорупційних розслідувань зможуть вимагати видалення матеріалів або блокувати їх через суд: “Ми вважаємо, що це прямий шлях до цензури“.

За словами Романюк, медіаюристи та громадські організації подали окрему таблицю правок, щоб усунути ризики для свободи слова, доступу до публічної інформації та відкритості судових процесів.

Учасники пресконференції заявили, що продовжать адвокацію своїх поправок у парламенті та наполягатимуть на відкритому доопрацюванні проєкту Цивільного кодексу за участі громадянського суспільства.

Нагадаємо, що 14 травня 2026 року Центр прав людини ZMINA вже проводив координаційну зустріч “Доброзвичайність vs права людини: якими можуть бути спільні підходи до адвокації адекватної редакції Цивільного кодексу України?”, яка зібрала понад 60 учасників — правозахисників, медіаекспертів, юристів і представників громадських організацій. Тоді учасники обговорювали ключові ризики проєкту нового Цивільного кодексу, зокрема у сферах свободи слова, захисту від дискримінації, приватності, прав дітей, людей з інвалідністю, ЛГБТК+-спільноти та права власності.

Пресконференцію організував Центр прав людини ZMINA за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Центру прав людини ZMINA і необов’язково відображає позицію Європейського Союзу.