Поліграф замість гарантій: правозахисники про ризики законопроєкту щодо доступу до публічної служби

Коаліція організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, підготувала аналіз проєкту Закону України № 14230 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей зайняття деяких посад в органах державної влади, інших державних органах та органах місцевого самоврядування громадянами України, які мають громадянство іноземної держави”.

Фото з відкритих джерел

Правозахисні організації наголошують, що метою підготовки аналізу є запобігання ухваленню законодавчих рішень, які можуть призвести до порушення прав громадян України, зокрема осіб, які проживали або проживають на тимчасово окупованих територіях і постраждали внаслідок нав’язування громадянства держави-агресора.

Проєкт закону декларується як такий, що має узгодити чинне законодавство із так званим Законом про множинне громадянство Водночас, за оцінкою коаліції, запропоновані законопроєктом підходи не лише не забезпечують такої узгодженості, а й створюють нові правові ризики.

Правозахисники наголошують, що положення законопроєкту не узгоджуються з Законом № 4502-ІХ і не враховують реальні практики примусового нав’язування громадянства Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України. Запропоновані формулювання, за оцінкою авторів, звужують поняття недобровільного набуття громадянства та не охоплюють системний примус, який супроводжувався позбавленням доступу до базових послуг і загрозами втрати житла.

Окрему стурбованість викликає запровадження перевірок із застосуванням поліграфа поза межами кримінального процесу. Такий підхід не забезпечує належних правових гарантій, створює ризики порушення права не свідчити проти себе та права на правничу допомогу, а також не має достатнього наукового обґрунтування.

Крім того, законопроєкт передбачає непропорційні обмеження доступу до публічної служби для громадян України, яким було нав’язано громадянство РФ унаслідок воєнних злочинів, незалежно від їхньої поведінки чи відсутності загроз національній безпеці. Коаліція наголошує, що в умовах збройної агресії держава має реагувати на безпекові виклики, однак такі рішення не повинні призводити до дискримінації постраждалих осіб, підриву конституційних гарантій та покарання людей за обставини, на які вони не мали впливу.

 Довідково

До складу Коаліції організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України входять: ГО “Донбас СОС”, ГО “КримСОС”, БФ “Право на захист”, БФ “Схід SOS”, ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ””, Центр прав людини ZMINA, БФ “Stabilization Support Services” та Кримська правозахисна група.

Ознайомитися з повним текстом аналізу можна тут.