Майкл О’Флаерті опублікував звіт про Україну після зустрічі з високопосадовцями та експертами. ZMINA долучилася до обговорення

Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті оприлюднив свій звіт за підсумками високорівневої закритої зустрічі, що відбулась у Варшаві 13–14 листопада 2025 року. У документі він підкреслив, що права людини мають стати основою всіх миротворчих зусиль щодо України, зміщуючи акцент із транзакційних переговорів на людиноорієнтований підхід.

На зустрічі у Варшаві зібралися 35 високопосадовців та експертів у галузі дипломатії, прав людини та миротворчості, серед яких голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик, а також український Омбудсман Дмитро Лубінець, голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павличенко та директор програми з прав людини та правосуддя Міжнародного фонду “Відродження” Роман Романов.

Зустріч відбулася на тлі агресивної війни Росії проти України, яка триває й завдає величезних людських страждань, що підкреслює нагальну важливість цієї роботи. Закритий захід був присвячений питанням забезпечення прав людини та гідності як основи для досягнення справедливого та сталого миру в Україні.

Підсумковий звіт визначає п’ять ключових напрямів, які мають спрямовувати міжнародну політику:

1. Контекстуалізація порядку денного: визнання неефективності нинішніх міжнародних механізмів у припиненні агресії Росії, вивчення досвіду минулих мирних переговорів та побудова союзів за допомогою креативної дипломатії.
2. Забезпечення миру, орієнтованого на людей, шляхом віддання пріоритету потребам найбільш постраждалих груп, включно із 6,37 мільйона людей, які проживають на територіях України, тимчасово окупованих Росією; військовополоненими; цивільними ув’язненими; приблизно 20 тисячами українських дітей, перевезеними до Росії; 6,9 мільйона біженців; 3,67 мільйона внутрішньо переміщених осіб та постраждалих унаслідок міжнародних злочинів, зокрема сексуального насильства, пов’язаного з війною. Мирний процес має враховувати внесок усіх національних та міжнародних учасників, включно з потерпілими та організаціями громадянського суспільства, і забезпечувати повну та рівноправну участь жінок.
3. Забезпечення притягнення до відповідальності різними шляхами: підтримка поточного створення Спеціального трибуналу для розслідування злочинів агресії проти України та Міжнародної комісії з претензій України; Міжнародний кримінальний суд; застосування універсальної юрисдикції; а також органи прокуратури та судової влади України.
4. Забезпечення справедливих репарацій: гарантування того, щоб усі постраждалі від агресії Росії з 2014 року могли отримати належну компенсацію.
5. Посилення координації та узгодженості між різними суб’єктами, залученими до зусиль зі встановлення миру та забезпечення відповідальності на основі прав людини, зокрема між національними органами влади України, міжнародними організаціями та громадянським суспільством.

Люди в центрі незламності, де вони можуть користуватись інтернетом, заряджати свої пристрої та зігріватися через відключення тепла та електроенергії після того, як критична інфраструктура була пошкоджена внаслідок атаки російського безпілотника в Чернігові, Україна

У звіті висловлюється занепокоєння щодо 1,6 мільйона дітей, які проживають на окупованих територіях і підпадають під дію мілітаризованої системи освіти, спрямованої на примусове змінення їхньої національної ідентичності. Також там звернули увагу на відсутність доступу міжнародних гуманітарних та правозахисних організацій до українських військовополонених, утримуваних Росією, переважна більшість яких, ймовірно, зазнала тортур.

Крім того, у звіті міститься заклик до зміцнення концепції цілісної безпеки в Європі в період ремілітаризації та значних інвестицій у жорсткі заходи безпеки. “Оборона має вирішальне значення, але повинна бути частиною ширшого демократичного підходу до безпеки, що охоплює права людини”, — зазначає комісар.

Повну версію звіту можна зайти тут.