Реінтеграція – невіддільна складова всіх реформ: політики та експерти про шляхи повернення Криму та Донбасу
5 червня відбулося “Регіональне обговорення реформ: права людини й реінтеграція окупованих територій”, під час якого говорили про стратегію повернення Криму та Донбасу, допомогу політв’язням на окупованих територіях та важливість розроблення концепції перехідного правосуддя.
Предметом дискусії став відповідний аналітичний бриф, підготовлений експертами громадянського суспільства. Цей документ містить оцінювання політики реформ парламенту й уряду за період вересень 2019 – січень 2020 року та його відповідності “Принципам Торонто”. Крім того, в ньому йдеться про рекомендації правозахисників стосовно пріоритетних дій влади на 2020–2021 роки.
Адвокаційна менеджерка ZMINA Альона Луньова, співавторка брифу, в межах оцінювання дій влади зазначила, що на початку каденції Верховної Ради ІХ скликання парламентський Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин був розширений питаннями деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій. “Також посилилася позиція президента в питанні реінтеграції: він розширив завдання Представництва президента України в АР Крим, зокрема закріпив за ним розроблення стратегічних програмних документів із питань деокупації та реінтеграції Криму і напрацювання пропозицій щодо концепції перехідного правосуддя”, – зазначила Луньова.
Наразі влада вже дослухалася до деяких рекомендацій, викладених у документі. Наприклад, Міністерство в справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб було розділене на Міністерство в справах ветеранів і Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, як того вимагають рекомендації. Також на адміністративному кордоні з анексованим Кримом відбувається реконструкція контрольних пунктів в’їзду-виїзду.
Стратегія реінтеграції: перехідне правосуддя, політв’язні та реформи
Однією з рекомендацій правозахисних організацій є розроблення та затвердження після громадського й експертного обговорення Стратегії реінтеграції тимчасово окупованих територій. Постійний представник президента України в АР Крим Антон Кориневич розповів, що роботу над стратегією вже відновили, а в деяких державних органах уже розроблено певні елементи цієї стратегії, тому треба звести всі напрацювання в єдиний документ.
“Стратегія реінтеграції має містити публічну частину, щоби громадяни бачили кроки держави щодо деокупації. Також має бути й закрита частина, яка міститиме безпекові питання”, – каже Кориневич.
Він назвав важливою участь громадських організацій у питанні реінтеграції та деокупації: “Роль громадського сектору трансформувалася з вочдога на повноцінного партнера державних органів”.
Питання реінтеграції є багатофункціональним, оскільки воно стосується багатьох сфер, переконує рецензентка аналітичного брифу, керівниця Програми підтримки демократичних процесів Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко.
“Елемент реінтеграції має бути невіддільною частиною всіх соціальних реформ”, – стверджує вона.
На думку заступниці голови Комітету з питань прав людини Неллі Яковлєвої, необхідно створити єдину базу даних злочинів у Криму та Донбасі, адже тільки так можна юридично довести провину конкретних людей. Також вона назвала низку нагальних проблем на окупованих територіях: зникнення людей безвісти, незаконні затримання, порушення права на вивчення української мови тощо.
Перехідне правосуддя, концепція якого вже почала розроблятися, має містити аспекти покарання, компенсації та відновлення правди про події в Криму та Донбасі. Цю думку висловив співавтор аналітичного брифу, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.
“Стратегія деокупації має корелюватися з розробленням концепції перехідного правосуддя”, – каже Павліченко.
Голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик зосередила увагу на проблемі політв’язнів Кремля: “На окупованих територіях утримуються 94 українці за сфабрикованими справами, і список цих людей постійно оновлюють правозахисні організації. Тому держава має ухвалити законопроєкт щодо державної підтримки політв’язнів, військових і цивільних заручників”.
Тетяна ПечончикПолітика Росії в анексованому Криму
Колега Неллі Яковлєвої по парламентському комітету Рустем Умєров звернув увагу на використання Росією стратегії заміщення населення в Криму: “Політика Росії щодо Криму в 1783, 1944, 1991 і 2014 роках має схожі риси. Україна прямує до ЄС і НАТО, але люди на окупованих територіях прямують до 1933 року”.
Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи та співавторка аналітичного брифу, вважає, що в драфті програми діяльності Міністерства з питань реінтеграції в деяких пунктах “випадає” Крим. Наприклад, порушуються питання КПВВ на Донбасі, але не згадуються пункти пропуску на адміністративному кордоні з анексованим Кримом.
Повернути Донбас: проблеми прифронтових територій та переселенців
Проблеми людей на прифронтових територіях Донбасу розв’язують здебільшого гуманітарні організації, а не держава. Про це говорила народна депутатка України VIII скликання, членкиня мережі захисту національних інтересів “АНТС” Наталія Веселова. Крім того, на контрольних пунктах пропуску на Донбасі часто трапляються смертельні випадки серед цивільного населення.
“На самих КПВВ не надається медична допомога, а на деякі пункти швидкі навіть не виїжджають. Наприклад, у Бахмуті всього три швидких на все місто”, – наводить приклад експертка.
Також вона наголосила на необхідності посилити фінансування державної програми “Доступне житло”, адже більшість людей повертається на окуповані території через неможливість розв’язати житлові питання.
Окрема тема – обмеження прав людей, про яке кажуть майже дві третини мешканців підконтрольних районів Луганської та Донецької області. 55 % із них говорять про порушення саме соціально-економічних прав. Такі дані наводить політична аналітикиня Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва Марія Золкіна.
Марія ЗолкінаВона додає, що більшість мешканців підконтрольних територій Донбасу назвали тригерами їхньої протестної поведінки значне зростання комунальних тарифів або втрату робочих місць унаслідок закриття підприємств.
Крім того, за словами Золкіної, мешканці прифронтових територій мають проблеми з отриманням документів. “Більшість реєстрів залишилися в окупованих містах. І людина з підконтрольних територій іноді вимушена проходити ту саму процедуру, що і внутрішньо переміщені особи”, – пояснює аналітикиня.
Також вона запропонувала додати до механізму компенсації за пошкоджене внаслідок військових дій майно компенсацію за використання приватних земельних ділянок у військових потребах.
Відеозапис дискусії доступний за посиланням, бриф “Права людини й реінтеграція окупованих територій” доступний тут.
Драфти аналітичних брифів із питань реформ в Україні підготовлено до Ukraine Reform Conference 2020, яка планується у 2021 році у Вільнюсі. Надати пропозиції до цих документів ви можете на платформі UAReforms.
Підготовлено за матеріалами “Реанімаційного пакета реформ”.
