13 кроків на захист прав людини: правозахисники представили план дій у ВР

У Верховній Раді відбувся круглий стіл на тему «Правозахисний план дій для парламенту», в якому взяли участь представники влади та громадські організації. Ще влітку під час парламентської виборчої кампанії правозахисні організації запропонували 13 кроків для нового парламенту на захист прав людини. 7 листопада цей план найнеобхідніших кроків було презентовано у ВР.

Серед присутніх були представники міжнародних і національних правозахисних організацій, голови та заступники голів комітетів ВРУ – з питань правової політики, з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та АРК, міста Севастополь, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Один із кроків передбачає спрощення чинної системи реєстрації місця проживання. Координаторка проектів Центру прав людини ZMINA Людмила Янкіна зазначила, що через необ’єктивні дані в реєстрах, мешканці громад не можуть реалізовувати свої права.

«У реєстрах можуть бути громадяни,  які вже не живуть у громаді, а також немає низки людей, які насправді там проживають. Через це держава необ’єктивно розподіляє кошти, наприклад, на розвиток інфраструктури маленьких та великих громад», – каже вона.

Правозахисниця наголошує, що проблема є особливо гострою у великих містах. За даними дослідження, яке провела ZMINA, близько 7 мільйонів людей в Україні проживають не за місцем офіційної реєстрації. Із них близько мільйона осіб взагалі не мають місця реєстрації, що кардинально впливає на реалізацію їхніх прав.

Після ретельного аналізу експерти виявили, що чинний інститут «прописки» впливає на 14 сфер державного управління – бюджет та податки, соціальний захист населення, медична сфера, доступ до правосуддя, виборче право, військовий облік, житло і право на проживання та інші.

Людмила Янкіна

Правозахисники пропонують ввести в законодавство нову дефініцію «повідомлення адреси проживання». Це, за словами Людмили Янкіної, має розмежувати реєстрацію місця проживання від майнових прав та позитивно вплинути на реформи децентралізації, медицини, освіти, військового обліку, соціального захисту та пенсійної реформи.

Ще один крок стосується вдосконалення законодавства, яке регулює роботу  Уповноваженого ВРУ з прав людини. Голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик вказує на проблеми в законодавстві: «По-перше, зараз існують взаємовиключні норми процедури обрання Омбудсмана в різних законах – спеціальний закон передбачає таємне голосування, в іншому законі воно відкрите. По-друге, не визначені чіткі критерії оцінки правозахисного досвіду кандидатів, через це Омбудсманом може стати людина, яка немає досвіду та взагалі розуміння прав людини».

Серед інших проблем, за словами Печончик, – не закріплені на законодавчому рівні консультації з правозахисними організаціями, що призводить до висунення кандидатів у непрозорий кулуарний спосіб. Крім того, в законі не обґрунтовані вікові обмеження для кандидатів на посаду Омбудсмана – людині має бути від 40 років.

Тетяна Печончик

Тетяна Печончик зауважила, що навіть під час останніх виборів Омбудсмана правозахисники відбулися численні процедурні порушення. Правозахисні організації також неодноразово зверталися з пропозицією провести конкурсний відбір кандидатів на цю посаду, але звернення були проігноровані.

«Це привело до політизації посади Омбудсмана. Щоб це виправити, потрібно внести зміни в профільний закон, щоб вибори Уповноваженого з прав людини відповідали Паризьким принципам ООН. Зокрема, вакансія має публічно оголошуватися, мають бути чітко визначеними критерії відбору та оцінювання кандидатів. Обов’язково мають проводитися консультації з правозахисними організаціями», –  зазначає Печоник.

Вона також наголосила на необхідності створення повноцінних регіональних представництв Омбудсмана, щоб посилити роботу у сфері прав людини по всій території України.

На заході також виступали речниця Amnesty International Марія Гур’єва, яка наголосила на важливості ратифікації Стамбульської конвенції Україною, голова моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Матільда Богнер, яка визначила головні проблеми у сфері прав людини в Україні, керівник проектів Української Гельсінської спілки з прав людини  Тарас Цимбрівський з доповіддю про перехідне правосуддя та інші.

Відеозапис круглого столу можна переглянути тут.

Довідка. Платформа «Правозахисний порядок денний» – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект «Без кордонів», Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод.