Експерти презентували проєкт Карти правових реформ для громадянського суспільства

A+ A-

24 червня відбулась онлайн-презентація проєкту Карти правових реформ для громадянського суспільства в Україні, організаторами якої виступили Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), Український незалежний центр політичних досліджень (УНЦПД) та ІСАР “Єднання”.

Карта правових реформ для громадянського суспільства – це аналітичний, візійний та полісі-документ, що містить бачення громадянського сектору щодо пріоритетів реформування та покращення правового середовища для організацій громадянського суспільства (ОГС) України на 2021–2025 роки. Над проєктом карти працювали понад 150 представників ОГС з різних регіонів України, а консультації надавали експерти з міжнародних організацій та органів державної влади.

Як зазначають організатори, ця карта має бути покладена в основу нової Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні. Крім того, автори документа переконані, що вона буде основою також і для роботи органів влади й має лягти в основу державних рішень. Карта містить вісім розділів, які масштабно розкривають усі актуальні проблеми ОГС та способи їхнього розв’язання.

До розроблення одного з розділів, який стосується створення безпечного правового середовища для громадських активістів та ОГС, долучився і Центр прав людини ZMINA.

Тетяна Печончик

Голова правління організації Тетяна Печончик зазначила, що для безпеки діяльності громадських організацій в Україні важливо протидіяти законодавчим спробам обмежити свободу об’єднань на асоціацій, які простежуються ще з часів минулої влади, зокрема, коли було прийнято е-декларування для антикорупційних активістів. “На жаль, і  за нової влади бачимо намагання звузити рамку свободи асоціацій і погіршити умови для роботи організацій громадянського суспільства. Зараз у парламенті зареєстровано одразу шість таких загрозливих законопроєктів – про лобізм, про іноземних агентів і про люстрацію вихідців із громадського сектору. Нам потрібно гуртуватися і протидіяти їх ухваленню, якщо такі спроби будуть”, – переконана Печончик.

Представник Харківської правозахисної групи Дмитро Мазурок, який також брав участь у розробленні цього розділу, зауважив, що іншою важливою проблемою щодо безпеки діяльності громадських активістів є відсутність ефективного розслідування нападів на активістів. Він вважає, що з метою парламентського контролю потрібно запровадити регулярні слухання з питань захисту активістів та створити робочі групи, які б стежили за ефективністю розслідування злочинів. 

Дмитро Мазурок також звернув увагу на проблему із відсутністю сталої комунікації між правоохоронними органами та правозахисною спільнотою. “Це трапилося через традицію правоохоронців не звертати уваги на громадян і через відсутність сталого комунікаційного майданчика. Як вихід потрібно зробити ефективні правозахисні ради при правоохоронних органах, які б відповідали за комунікацію як усередині системи, так і з громадянами. Крім того, варто створити координаційний орган у складі з правоохоронцями та громадським сектором для збирання інформації щодо стану розслідування справ нападів і переслідувань активістів“, – пояснив Мазурок.

Проєкт Карти правових реформ для громадянського суспільства фахівці мають фіналізувати до вересня 2020 року, залучивши до обговорення регіональних учасників, і вже у вересні відбудеться презентація фінального тексту.

Актуальні пропозиції експертів можна переглянути тут, відео з презентації – тут.