Правозахисний форум: громадські організації представили у ВР дорожню карту подолання наслідків війни
16 жовтня у Верховній Раді України відбувся Правозахисний форум “Подолання наслідків конфлікту: порядок денний нового парламенту”, організований Комітетом Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин у співпраці з Центром прав людини ZMINA.
Головна мета форуму – обговорити першочергові кроки парламенту задля подолання наслідків збройного конфлікту та захисту прав постраждалих осіб. Правозахисники створили дорожню карту необхідних дій для нової влади – завдяки реалізації цих рекомендацій Україна почне розбудовувати сталий мир.
“Цей мир починається не з виконання Мінських угод, а з того, як в Україні дотримуються і реалізуються права тих, хто постраждав унаслідок конфлікту”, – пояснила голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.
Відкриваючи форум, голова Верховної Ради України Дмитро Разумков сказав:
“Дуже важливо схилити людей ментально до України. Люди на тимчасово окупованих територіях – заручники ситуації, яка склалася. Потрібно створити тут такі умови, щоб вони хотіли повернутися до нас, щоб у нас було краще, у першу чергу економічно, другу – політично”.
Дмитро Разумков“Ми не дарма обрали тематику подолання наслідків конфлікту для першого великого заходу комітету. Можливо, дехто думає, що для того, щоб говорити про роботу з наслідками війни, необхідно почекати, поки конфлікт завершиться. Проте насправді вже сьогодні парламент має завдання, вирішення яких забезпечить відновлення прав постраждалих від конфлікту людей, а відтак – буде сприяти і деокупації, і реінтеграції“, – заявив Дмитро Лубінець, голова Комітету Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Дмитро ЛубінецьЗа його словами, вже зараз є десятки проблемних питань, із якими щодня стикаються внутрішньо переміщені особи, а також ті, хто залишився проживати в окупації, і мешканці так званої “сірої зони”. “Спектр проблем величезний – від складнощів із цивільними документами, обмеження у реалізації права на соціальний захист та виборчих прав до питання ув’язнених на окупованих територіях осіб. Вирішення цих гострих питань уже є кроком на шляху в подоланні негативних наслідків війни”, – додав він.
Голова Моніторингової Місії ООН з прав людини в Україні Матильда Богнер закликала українську владу дослухатися до думки громадських організацій і ООН як безкоштовного та якісного ресурсу в просуванні прав людини. “Дослухайтеся до громадянського суспільства, дослухайтеся до ООН, подолайте політичні та технічні складнощі та гарантуйте права людини для всіх і всюди в Україні“, – сказала вона.
Матильда БогнерМатильда Богнер зупинилася на низці головних рекомендацій парламенту, серед яких – гармонізувати кримінальне законодавство України з міжнародним правом; ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду; подолати наслідки порушень прав людини, спричинені збройним конфліктом на сході та окупацією Криму Російською Федерацією.
Голова Української правової консультативної групи Надія Волкова також наголошує на потребі ратифікувати Римський статут і порівнює це з укладанням шлюбу: “В України вже давно є взаємовідносини з МКС, уже три роки діє юрисдикція цього суду на території нашої країни, і ратифікація – це вихід на якісно новий рівень відносин. Головне, що ця імплементація дозволить нам притягати до відповідальності найвищих посадовців Російської Федерації”.
Ще одним кроком дорожньої карти є потреба в гармонізації національного кримінального законодавства з міжнародним через ухвалення законопроєкту №0892. Цей проєкт впроваджує положення про кримінальні міжнародні злочини в Кримінальний кодекс України. Постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич закликав парламент проголосувати в другому читанні за цей законопроєкт. Він зазначає, що проєкт закону також вносить до Кримінального кодексу статтю про злочини проти людяності. І хоча Україна на рівні конвенцій визнає таку категорію злочинів, але в Кримінальному кодексі ці поняття відсутні.
Голова Об’єднання родичів політв’язнів Кремля Ігор Котелянець у межах іншої проблеми порядку денного вказує, що Україна досі не ухвалила законопроєкту, який дозволив би надати статус заручника тим українцям, які утримуються на окупованих територіях, і в такий спосіб надати державний захист. “У парламенті зараз є законопроєкт №0936, який потребує суттєвого доопрацювання, бо наразі він не відповідає міжнародним нормам і не вирішує проблему. Тому пропоную вам прийти на презентацію нового проєкту наступного тижня і проголосувати за нього після реєстрації в Раді”, – сказав Ігор Котелянець.
Крім цього, дорожня карта передбачає такі кроки роботи:
- вирішення на законодавчому рівні проблем доступу до правосуддя, які виникли через окупацію, а також врегулювання питання повернення ув’язнених громадян з місць несвободи на окупованих територіях;
- забезпечення повноцінної реалізації виборчих прав ВПО на місцевих та загальнонаціональних виборах;
- відновлення можливості реалізації права на соціальний захист мешканців тимчасово окупованих територій;
- забезпечення всім ВПО та тим, хто постраждав унаслідок збройного конфлікту, розумної компенсації за зруйноване / пошкоджене житло;
- запровадження адміністративної процедури реєстрації фактів народження та смерті на тимчасово окупованих територіях;
- спрощення процедури перетину кордону із Кримом та лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями;
- скасування ЗУ “Про створення вільної економічної зони “Крим” та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованих територіях України”.
На завершення форуму очільник комітету з прав людини Дмитро Лубінець зазначив, що такі заходи дуже важливі не тільки для встановлення ефективної комунікації між владою та громадськими організаціями, а й для обізнаності парламенту щодо нагальних питань з прав людини в Україні.
“Для нас дуже важливо утримувати зв’язок з людьми, які живуть у Криму та частині Донецької та Луганської областей. Тому ми вирішили влаштувати найближчим часом виїзні засідання протягом п’яти днів майже по всій території цих областей, щоб безпосередньо від жителів почути про їхні проблеми”, –додав Дмитро Лубінець. Ці виїзні засідання комітету розпочнуться з 20 жовтня.
Захід організовано в співпраці із Центром прав людини ZMINA та за підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в межах Transition Promotion Program.
