Росіяни на окупованих територіях найчастіше катують українців електричним струмом — ZMINA

A+ A-

На окупованих територіях росіяни найчастіше катують цивільних електричним струмом, а також побиттям. Здебільшого армія РФ затримує та знущається над колишніми військовослужбовцями та учасниками АТО, волонтерами, громадськими і політичними активістами, а також представниками органів влади і підприємцями.

Про це під час пресконференції 27 квітня розповіли правозахисники Центру прав людини ZMINA та представили дослідження про тортури і жорстоке поводження з цивільним населенням на українських територіях в окупації.

Дослідники збирали дані з лютого 2022 по березень 2023 року та зафіксували 345 випадків тортур цивільних українців.

“З них 300 кейсів ми зафіксували за протоколом Берклі з відкритих джерел, а ще 45 випадків задокументували шляхом глибинного опитування постраждалих та свідків тортур під час наших польових місій на Харківщину, Київщину та Херсонщину”, — розповів керівник проєктів Центру прав людини ZMINA Олег Гнатюк

Олег Гнатюк

Він додав, що це не остаточна кількість злочинів Росії, насправді їх може бути тисячі, адже російські військові катують українців в окупації ледь не щодня і про багато випадків стане відомо після деокупації територій. Крім того, не всі постраждалі готові про це повідомляти.

Гнатюк також зазначив, що, за даними Нацполіції, наразі відомо про 52 місця так званих катівень росіян. Серед них найбільше саме в Харківській (27) та Херсонській (16) областях.

Дослідники Центру прав людини ZMINA переконані: становище цивільного населення на окупованих територіях не так залежить від конкретного підрозділу окупантів, який там знаходиться, як від тривалості окупації та інтенсивності ведення бойових дій в цьому районі. І більша кількість злочинів проти цивільного населення вчинялася в тих районах, які були окуповані найдовше.

Тортури проти цивільних, за словами правозахисників, стали способом придушення цивільного спротиву, до масовості якого росіяни не були готові.

Задокументовані випадки катувань показують, що росіяни найчастіше вдавалися до катування струмом українців.

“Крім того, дуже розповсюдженими були різноманітні випадки побиття: ударами рук чи ніг, металевими або пластиковими трубами, дерев’яними битками чи спеціальними поліцейськими кийками. Також постраждалі перебували під постійним психологічним тиском, були свідками катувань інших осіб, стали жертвами різноманітних форм залякувань”, — розповів дослідник Центру прав людини ZMINA Борис Петруньок.

Борис Петруньок

Багато випадків катувань на території Київщини в березні 2022 року призводили до смерті потерпілих. 

За словами Петрунька, найчастіше жертвами затримань та катувань ставали колишні військовослужбовці, учасники АТО, їхні родичі, активісти та місцеві лідери, представники влади, підприємці, волонтери, а також проукраїнські налаштовані цивільні.

Сергія Погорєлова, мешканця села Копилів Бучанського району Київської області, росіяни затримали 3 березня 2022 року, коли він намагався оцінити наслідки бомбардування села — вийшов на вулицю перевірити стан будинків своїх друзів. У телефоні Сергія росіяни знайшли скриншоти карти місцевості. Після затримання чоловіка сильно побили. Його незаконно утримували на базі армійського підрозділу РФ, що перебував у селі, а декілька днів поспіль цілодобово тримали в замкненій дерев’яній скрині, яка стояла на вулиці.

Інший постраждалий — житель Харківщини, фотограф і відеооператор-документаліст Анатолій Гарагатий — на початку окупації селища знімав на відео колони російської військової техніки. Його затримали 28 травня 2022 року через донос. Чоловіка жорстоко катували електричним струмом та били. В ув’язненні в поліцейському відділку м. Балаклія провів 100 днів. Навіть під загрозою тортур відмовився записувати на власному Youtube-каналі відео з виправданням російської окупації.

Анатолій Гарагатий

Марія Квіцінська, експертка з Європи та Центральної Азії Всесвітньої організації проти тортур (ОМСТ), зауважила, що більшість задокументованих випадків тортур є злочином проти людяності, оскільки ці дії російських військових системні, координувалися вищим військовим керівництвом та є частиною єдиного політичного плану РФ. 

За її словами, потрібно вже зараз правильно документувати тортури у відповідності до міжнародних стандартів, щоб покарати винних у злочинах. Інструменти притягнення до відповідальності вже існують, а також для цього можуть з’явитися гібридний трибунал або спецтрибунал ООН.

“Україна має налагодити проведення медичних експертиз за Стамбульським протоколом для жертв тортур. Адже якщо немає належної медичної фіксації, то в жодному міжнародному механізмі неможливо буде довести факт катування та притягнути винних до відповідальності. Крім того, держава має створити програми психосоціальної та медичної реабілітації для цивільних жертв тортур, тому що більшість опитаних жертв тортур повідомили, що не мають коштів для обстеження та лікування”, — зауважила Квіцінська.

Як повідомив під час заходу начальник управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора Денис Лисенко, на сьогодні правоохоронці розслідують близько 5 тисяч фактів тортур та жорстокого поводження, які сталися після 24 лютого 2022 року.

Денис Лисенко

Наразі повідомлено про підозру 121 особі, стосовно 100 із них обвинувальні акти направлено до суду, 19 осіб засуджено. За умисні вбивства повідомлено про підозру 48 особам, стосовно 19 з них обвинувальні акти направлено до суду, двох осіб засуджено”, — додав Лисенко.

Як розповів керівник проєктів ZMINA Олег Гнатюк, 30 задокументованих правозахисниками випадків тортур передані в Офіс Генпрокурора. Чотири індивідуальні звернення від постраждалих будуть ближчим часом надіслані Спеціальному доповідачу ООН з питань тортур, а три індивідуальні заяви будуть надіслані у Міжнародний кримінальний суд. 

Завантажити повний звіт про тортури можна українською та англійською. Переглянути відео із заходу можна тут.

Захід організований за підтримки Празького центру громадянського суспільства.

Центр прав людини ZMINA входить до Коаліції “Україна. П’ята ранку”, яка почала роботу 25 лютого 2022 року. На сьогодні Коаліція об’єднує 31 неурядову організацію та чотирьох індивідуальних експертів. Вони поєднали свої зусилля для системного документування воєнних злочинів і злочинів проти людяності, скоєних у ході російської збройної агресії проти України.