Тетяна Печончик отримала премію імені шведської правозахисниці Анни Дальбек

A+ A-

Голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик була нагороджена премією імені Анни Дальбек – шведської правозахисниці, яка захищала потерпілих від воєнних злочинів і геноциду та передчасно померла у 2015 році. Щоб вшанувати її пам’ять та продовжити некомерційну діяльність у сфері прав людини, було створено Меморіальний фонд Анни Дальбек, який щороку присуджує нагороду особі, яка присвячує себе правам людини.

Церемонія нагородження відбулася у Стокгольмі.

Тетяна Печончик у 2012 році заснувала Центр права людини ZMINA. З моменту вторгнення Росії в Крим у 2014 році ZMINA документувала зловживання та акти жорстокості з боку російських загарбників разом із руйнуваннями, спричиненими повномасштабною війною, зокрема тортури, насильницькі зникнення і депортації.

“Її раннє розуміння важливості документування злочинів проти людей і людства, які Росія вчинила і продовжує вчиняти в Україні, стане великою підмогою для Міжнародного кримінального суду. Завдання з розкриття злочинів потребує багатьох індивідуальних зусиль, які є фізичними та моральними. Усі ці зусилля ми закладаємо у вибір Тетяни Печончик стипендіаткою 2023 року”, — заявили у Меморіальному фонді Анни Дальбек.

“Ця нагорода є визнанням не лише моєї роботи, а й зусиль багатьох правозахисників в Україні, які фіксують воєнні злочини під час російської агресії, проводять розслідування та захищають постраждалих, — сказала Тетяна Печончик на церемонії вручення премії. — Безкарність Росії та її керівництва є головною причиною того, що в Україні почалася повномасштабна війна. Ми зробимо все можливе і неможливе, щоб покарати воєнних злочинців, щоб війна не повторилася і російські війська не вторглися в домівки інших родин на європейському континенті”.

У попередні роки лауреатами премії імені Анни Дальбек стали шведський дипломат і колишній працівник ООН Андерс Компас (2016), турецька адвокатка Ерен Кескін (2017), правозахисниця з Нікарагуа Лотті Каннінгем Рен (2018), ізраїльська юристка Габі Ласкі (2019), російський вчений і історик Юрій Дмітрієв (2020), єгипетська активістка у сфері прав людини Азза Соліман (2021) та китайський правозахисник Ю Веньшень (2022).

Анна Дальбек працювала юристкою у Стокгольмі, була учасницею Асоціації юристів Швеції та обіймала кілька посад в Amnesty International Sweden. Вона була представницею робочої групи Міжнародного кримінального суду і їздила до Таїланду та Філіппін, щоб переконати ці країни підписати Римський статут (остання згодом це зробила). Дальбек також працювала у Парагваї в рамках Міжнародної комісії юристів. У Швеції вона займалася притягненням до відповідальності воєнних злочинців, просувала новий закон про кримінальну відповідальність за злочин геноциду, злочини проти людяності та воєнні злочини, а також законодавство проти катувань. Анна Дальбек була взірцем для багатьох через свою альтруїстичну та компетентну відданість боротьбі за права людини.