“Потрібен індивідуальний підхід”, — правова аналітикиня про удосконалення законодавства у справах про колабораціонізм

A+ A-

Українське законодавство потребує нагальних змін в частині удосконалення відповідальності у справах про колабораційну діяльність та пособництво державі-агресору. Нечіткість формулювань сприяє неоднаковому застосуванні законодавства.

Про це у коментарі для подкасту “Особова справа”, що виходить на харківському радіо “Накипіло”, сказала правова аналітикиня Центру прав людини Zmina Онисія Синюк

“Нечіткі і широкі визначення у статтях, зокрема щодо взаємодії з державою-агресором, матеріальні ресурси… Це все широкі поняття, які створюють проблеми для правоохоронних органів, слідчих. Їм потрібно визначити, ця дія підпадає під це визначення чи ні. І тут все залежить від конкретного слідчого у конкретній справі, як він визначить. Через те, що воно широко сформульоване, за бажання про будь-яку діяльність на окупованій території можна сказати, що вона відбувається у співпраці з державою-агресором”, — пояснює Онисія Синюк.

Правова аналітикиня, одна з авторок аналітичного звіту “Колабораційна діяльність і пособництво державі-агресору: практика застосування законодавства та перспективи його удосконалення” (2023), упевнена, що кожен випадок потребує індивідуальної оцінки.

“У кожному окремому випадку потрібно розбиратися. І це те, на що є запит суспільства. Соціальні дослідження говорять про те, що люди хочуть індивідуального підходу. Тобто є конкретна людина, яка працювала в окупації. Наприклад, залишилася в комунальному підприємстві на окупованій території, лікарем у лікарні на окупованій території. Потрібно з’ясувати, що вона робила на цій посаді? А не просто [карати за сам факт], що вона залишилася працювати”, — говорить Синюк.

Повну статтю читайте за посиланням.