Закон про звʼязки з людьми з окупованих територій не протидіятиме колабораціонізму – Луньова
25 квітня Верховна Рада України ухвалила закон, у якому йдеться про внесення змін до Кодексу законів про працю. Згідно з ним працедавці матимуть право звільняти робітників, якщо ті не повідомлять керівництво про наявні зв’язки з людьми, що залишилися на тимчасово окупованих територіях України.
Цей закон, ухвалений парламентом, наразі ще не підписав президент Зеленський. Тому правозахисники звернулись із закликом ветувати його. Про це в етері Громадського радіо розповіла Альона Луньова, адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA.
За словами експертки, законопроєкт був зареєстрований 2022 року, першочерговою його ідеєю була боротьба з колаборантами на підприємствах стратегічних галузей. Під час доопрацювання тексту до другого читання він був суттєво змінений і тепер стосується не тільки обʼєктів критичної інфраструктури.
“Це стосується всіх підприємств будь-якої форми власності. Фактично на підприємствах, в установах та організаціях можуть бути внесені відповідні зміни до правил внутрішнього розпорядку й уведений обов’язок надавати таку інформацію. Для підприємств, установ та організацій критичної інфраструктури це правило буде обов’язковим”, – прокоментувала Альона Луньова.
Вона також зазначила, що пояснити процедуру розірвання трудових відносин в односторонньому порядку згідно з цим документом складно, адже наразі незрозуміло, про які конкретно зв’язки йдеться та як буде повідомлятися роботодавцям.
“Цей документ багато чого не визначає. Наприклад, незрозуміло, що таке зв’язки з людьми з окупованих територій чи які мають реєстрацію або перебувають на них. Незрозуміло, чи маються на увазі родинні звʼязки з ними, чи будь-які інші. Якщо коло цих звʼязків не є визначеним, працівник не знає, про які з них він має повідомити, що, своєю чергою, може спричинити абсолютно незаконні звільнення, які потім будуть оскаржуватися в судах”, – додала адвокаційна директорка.
Альона Луньова зазначила, що цей закон не є ефективним у протидії колабораціонізму.
“Це хибний шлях, якщо говорити про запровадження певного обовʼязку повідомляти про зв’язки, ніби це якимось чином може запобігти співпраці. Адже незрозуміло, що роботодавець має з цією інформацією робити та які наслідки це матиме для працівників. Якщо дотримуватися такої логіки, то більша частина країни має повідомляти комусь, чи є в них звʼязки з людьми з окупованих територій”, – прокоментувала Альона Луньова.
Вона зазначила, що із запобіганням злочинам мають працювати спеціальні органи, а не роботодавці.
“Цей закон шкодить більше, ніж може принести користі, а його застосування є проблематичним з погляду державної політики України. Відповідно до законодавства, працедавець не може, зібравши ці дані, передати їх СБУ, адже це означатиме реалізацію позазаконних заходів.
Якщо законодавець думає, що всі роботодавці передаватимуть дані до СБУ, то це ще один аргумент, щоб ветувати цей закон. Адже це абсолютно неконтрольоване отримання персональних даних, яке підриватиме основи демократії в Україні”, – розповіла Альона Луньова.
Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі до статті на сайті “Громадське радіо”.
