У Вільнюсі відкрилася фотовиставка історій з окупованого Криму і відбувся показ фільму про Нарімана Джеляла
18 травня на Лукішській площі у Вільнюсі відкрилася фотовиставка “Історії з окупованого Криму”, присвячена політичним в’язням, які були репресовані після окупації півострова Російською Федерацією. Захід приурочений до 79-ої річниці депортації кримських татар сталінським режимом і Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, а зображені на фото історії розповідають про переслідування кримських татар сучасною Росією.
Відкриття виставки відбулося завдяки співпраці українського Центру прав людини ZMINA із Білоруським Домом прав людини імені Бориса Звозскова за підтримки Фундації Домів прав людини.
“Ця виставка відображає життя в окупованому Криму, реалії, з якими сьогодні живуть кримськотатарські сім’ї: це політично вмотивовані суди, батьки, які перебувають за ґратами, діти, які ростуть без батьків, – зазначила голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик. — Ми вдячні Білоруському дому прав людини за те, що допоміг показати ці історії у Вільнюсі. Це також близька історія для білоруського народу — через величезну кількість політв’язнів і ситуацію, в якій перебуває країна”.
“Історії з окупованого Криму” – це хроніка життя на незаконно анексованому Росією півострові та документальне підтвердження репресій проти громадян України, зокрема представників кримськотатарського народу. Масштабні переслідування почалися відразу після окупації півострова Росією в березні 2014 року.
На виставці представлені 22 фотороботи українських репортерів Аліни Смутко, Тараса Ібрагімова та Альона Савчук, які документували життя родин політв’язнів у 2014–2019 роках в окупованому Криму й отримали за це від Росії заборону на в’їзд до Кримського півострова та РФ від 10 до 35 років.
“Зараз, як кажуть самі кримські татари, відбувається гібридна депортація. Велика кількість сімей виїхали з Криму вже після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну і примусової мобілізації до російської армії”, – розповіла на відкритті виставки одна із авторок світлин Альона Савчук.
У день відкриття виставки у Вільнюсі також відбувся показ документального фільму “Голос Криму. Наріман Джелял” режисерки Анни Цигими. На момент окупації Криму Наріман Джелял був заступником голови Меджлісу – представницького органу кримськотатарського народу. Коли російська влада заборонила Меджліс у 2016 році, Наріман Джелял продовжив свою роботу з підтримки сімей політв’язнів та підвищення обізнаності про порушення прав людини в Криму. У 2021 році його та ще двох кримськотатарських активістів засудили за сфабрикованими звинуваченнями до 17 років позбавлення волі.
“У школі, коли я читала про репресії в СРСР, то ніколи до кінця не вірила, що люди можуть бути настільки жорстокими по відношенню до інших людей, що вони можуть робити такі нелюдські вчинки, – сказала представниця Білоруського дому прав людини ім. Бориса Звозскова Марія Сліпцова. –Водночас було відчуття, що все це залишилося в історії, що ми вже достатньо розвинулися як людство та ніколи не повторимо помилок, які були зроблені в минулому століття. Але пройшло сімдесят років і історія повторилася. У Крим знову прийшла біда, людей знову катують, б’ють, вбивають тільки за те, що вони хотіли бути вільними і прагнули захистити свої права”.
Тетяна ПечончикМарія Сліпцова нагадала, що у 2018 році правозахисники організували моніторингову місію до Криму, у якій брали участь і представники Білоруського дому прав людини. Доповідь із промовистою назвою “Крим. Розбиваючи стіну мовчання” вийшла за результатами цієї поїздки.
Тоді учасник місії від Білоруського дому прав людини Олег Мацкевич заявив, що поїздка була важлива для нього не тільки як для правозахисника, але і як для білоруса. На його думку, Крим – зразок того, у що може перетворитися Білорусь у разі подібного сценарію: у місця дислокації військових баз, у зону, де люди позбавлені можливостей захищати свої права.
“На жаль, ці слова стали пророцтвом, адже після 2020 року білорусів, які виступили за вільні вибори, за свободу слова, за незалежність, катують і б’ють. У них забрали свободу слова. Зокрема, вони не можуть висловити підтримку Україні“, – додала Марія Сліпцова.
Історикиня і журналістка, колега Нарімана Джеляла Гульнара Абдулаєва, присутня на відкритті фотовиставки та показі фільму, закликала продовжувати боротися за звільнення кримських політичних в’язнів і майбутнє Криму, вільне від російської окупації.
Окрім Вільнюса 18 травня фотовиставка “Історії з окупованого Криму” відкрилася в приміщенні Європейського Парламенту в Брюсселі, а також вона була представлена на Центральному залізничному вокзалі у Києві під час тематичного заходу “Пам’ятаємо історію – повертаємо територію”.
У Вільнюсі виставка триватиме до 25 травня 2023 року.
