Учасники “Crimea Global” обговорили колонізацію Криму й інших колишніх “імперських скарбів” та підходи до подолання цих наративів

У межах Третьої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” відбулася шоста панельна дискусія “Чи позбуваємося ми колоніального сприйняття? Випадок Криму та інших колишніх “імперських скарбів””, присвячена критичному осмисленню імперських наративів.

До панельної дискусії долучилися феміністична авторка та консультантка з прав людини, членкиня Aúna Ана Васкес Кольменарес, старший дослідник Tibet Action Institute, викладач Колумбійського університету Д-р Тензін (Тендор) Дорджі, виконавчий директор Асоціації РУТА Д-р Мартін-Олександр Кислий, доцентка та дослідниця WiSER (Інститут соціальних та економічних досліджень Вітс) при Університеті Вітватерсранда Д-р Глоніфа Мокоена, правозахисниця та адвокатка, яка працює в Центральній Азії Лейла Сеїтбек.

Модераторкою виступила керівниця відділу з питань Азії, Африки та Латинської Америки Українського інституту Анабель Сотело Рамірес.

Учасники обговорили стійкість медіаобразу Криму, який у багатьох країнах досі подають крізь орієнталістичні кліше — як романтизовану “перлину” російської імперії, оповиту образами літніх царських резиденцій і сюжетами з російської літератури. Така екзотизована картинка витісняє правду про системні злочини російських режимів проти корінних народів півострова, передусім кримських татар.

Д-р Мартін-Олександр Кислий наголосив, що деколонізація історії Криму неможлива без відновлення власних традицій та викорінення накинутих колоніальних практик. Він підкреслив: хоча колонізатор завжди відповідальний за гноблення, важливим є питання того, хто сьогодні бере на себе тягар деколонізації та працює з її наслідками. На його думку, українські дослідники відіграють ключову роль у формуванні правдивого наративу, а громадяни — у виборі мови, поглядів і способів вираження, тож відповідальність лежить на кожному.

“Відновлення суб’єктності колонізованих народів, увага до їхнього голосу, історії та спадщини — це прямий шлях до деколонізації”, — підсумував він.

Мартін-Олександр Кислий

Подібні колоніальні міфи виходять далеко за межі Криму. Регіони Центральної Азії, Тибет, значна частина Африки та Латинська Америка досі борються з уявленнями, сформованими старими імперськими центрами, — уявленнями, що продовжують впливати і на політичні рішення, і на глобальну культурну оптику.

Лейла Сеїтбек навела приклад Центральної Азії, де десятиліттями насаджували наратив про нібито “даровані” Росією фабрики, школи й бібліотеки. За такою риторикою приховували факт знищення цивілізацій, що існували на цих землях до російської експансії, та привласнення їхніх ресурсів імперією і пізніше СРСР. Особливо руйнівним був вплив на мову й ідентичність Киргизстану: “Я, киргизка, виросла, розмовляючи російською, — розповідає вона. — Рідну мову почала вивчати лише в дорослому віці. Кількаразова зміна абеток відірвала наш народ від історичної пам’яті, а киргизьку мову й традиції забороняли в публічному просторі”.

Вона додала, що колоніальні міфи про “модернізацію”, яка нібито врятувала місцеві народи від “відсталості”, продовжують відтворювати навіть представники російської опозиції.

Лейла Сеїтбек

Д-р Глоніфа Мокоена звернула увагу на те, що Африка часто залишається поза фокусом у розмовах про деколонізацію. Хибна віра в те, що найкращі ідеї та культурні продукти нібито походять із Заходу, досі зберігається, і це потребує переосмислення глобальної моделі світу. Вона підкреслила, що мистецтво є інструментом повернення суб’єктності й політичного голосу, а отже — важливою складовою деколонізаційних процесів.

Д-р Тензін (Тендор) Дорджі наголосив на необхідності розрізняти імперіалізм і націоналізм та деполітизувати підходи до деколонізації. Він переконаний: коли народи мають рішучість у самовизначенні, простір для культурного пригноблення просто зникає. Одним із головних механізмів колонізації, за його словами, є маргіналізація мов меншин — їх витіснення позбавляє спільноти доступу до власної пам’яті, традицій та політичного вираження.

На завершення Ана Васкес Кольменарес розповіла про триваючий лінгвоцид та етноцид на Американському континенті. У Мексиці існує 68 офіційних мов, однак іспанська стала інструментом їхнього стримування й формою структурного насильства — 48 мов уже зникли.

“Іспанську нав’язують як мову цивілізації, а ідентичність корінних народів стирається — людей змушують відмовлятися від себе”, — зазначила вона.

Кольменарес також підняла тему деколонізації естетики, запитуючи: “Що таке краса і кому вигідне це визначення?”. Культурні прикраси корінних народів стають “красивими” лише тоді, коли захоплюються в міжнародну моду європейськими дизайнерами, — і це є формою культурного привласнення.

“В Україні я побачила, як імперія також б’є по місцях краси — по пам’ятках у Криму та на всій території України. Важливо захищати цю красу, яку колонізатори намагаються знищити, змусити її творців замовкнути, перейменувати чи привласнити”, — підсумувала вона.

Ана Васкес Кольменарес

Нагадаємо, що 17 листопада в Києві відбулося відкриття Третьої міжнародної конференції “Crimea Global”. У заході взяли участь понад 200 учасників і учасниць із різних куточків світу — серед них провідні експерти, науковці, журналісти, правозахисники, лідери громадської думки та представники міжнародних організацій.

Цього дня на полях конференції також пройшло три панельні дискусії, присвячені Україні, Криму та глобальному виміру, використанню авторитарними режимами нових технологій, зокрема дронів, проти мирних громадян та проблемам сучасної журналістики під час війни між Росією та Україною. 

Увечері в книгарні “СЕНС” відбувся особливий мистецький комеморативний вечір — “Memoria Orbis: пам’ять тримає світ”. Подія була присвячена українським митцям, життя яких забрала російська агресія, але чия творчість продовжує підтримувати й об’єднувати наш спільний світ.

14 листопада учасники конференції відвідали Львів, 15 листопада продовжили знайомство з Україною в Харкові, 16 листопада гості конференції “Crimea Global” прибули до Києва, де в Офісі представництва / Кримської платформи відбувся закритий захід у форматі круглого столу “Ukraine’s Resilience in War: Challenges, Responses, and International Support”.

Організатори: Представництво президента України в Автономній Республіці Крим / Офіс Кримської платформи, Центр прав людини ZMINA, Медійна ініціатива за права людини.

Партнери: Український інститут, PEN Ukraine, Truth Hounds, Медіацентр “Україна”, Transatlantic Dialogue Center.

Захід організовано за підтримки: Програми “Партнерство за сильну Україну”, Міжнародного фонду “Відродження”, Празького центру громадянського суспільства, Фонду “Аскольд і Дір”, що адмініструється ІСАР “Єднання” та ООН Жінки.

Фото: Представництво президента України в Автономній Республіці Крим